Court ruling № 84128347, 09.09.2019, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

09 вересня 2019 р. Справа № 480/3450/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Осіпової О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНЕКО» до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування актів поточних перевірок виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНЕКО» з адміністративним позовом до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, в якому просить:

1) скасувати акт відповідача № 12 від 23.04.2019р. поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 1300,8 кв. м. по АДРЕСА_1 , 165 АДРЕСА_2 в частині невиконання ТОВ «ИНЕКО» пунктів 5.1.3., 5.1.4., 5.1.5., 5.1.6. договору купівлі-продажу від 17.02.2016р. нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . Г.Кондратьева, 165/ АДРЕСА_2 ;

2) скасувати акт відповідача № 13 від 23.04.2019р. поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 1062,0 кв. м. по АДРЕСА_1 , 165 АДРЕСА_5 в частині невиконання ТОВ «ИНЕКО» пунктів 5.1.3., 5.1.4., 5.1.5., 5.1.6. договору купівлі продажу від 17.02.2016р. нежитлового приміщення за адресою: м.Суми, вул.Г.Кондратьева, 165 АДРЕСА_5 .

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Проте суд звертає увагу, що у даній справі спірні правовідносини пов`язані із невиконанням (неналежним виконанням) умов договору купівлі-продажу, відтак, спір не є публічно-правовим, він випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ГПК.

До матеріалів позовної заяви додані копії договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення, шляхом викупу від 17 лютого 2016 року. Відповідно до путктів 1.1 вказаних договорів продавець на підставі рішення Сумської міської ради від 13.05.2015 № 4341-МР «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 26 жовтня 2011 року № 856-МР «Про затвердження переліків об`єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації» (зі змінами) зобов`язується передати у власність покупцю нежитлове приміщення площею 1062,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьева, буд. 165 АДРЕСА_5 , який є комунальною власністю територіальної громади міста Суми на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.03.2015 року реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданий 11.03.2015 року індексний № 34742920, та нежитлове приміщення площею 1300,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьева, буд. 165/57, який є комунальною власністю територіальної громади міста Суми на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 11.03.2015 реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виданий 11.03.2015 року індексний № 34744861, а покупець зобов`язується прийняти вказаний об`єкт приватизації, сплатити його ціну у термін, визначений цим договором, та здійснити реєстрацію об`єкта приватизації згідно з чинним законодавством.

Розділом V вказаних договорів передбачені обов`язки покупця, проте як вбачається з актів № 12 та № 13 від 23.04.2019 року, умови договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 1300,8,0 кв.м. у м. Суми, по вул. Герасима Кондратьева, 165/57 від 17.02.2016 та договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 1 062,0 кв.м. у м. Суми, по вул. Герасима Кондратьєва, 165/59 від 17.02.2016 станом на 23.04.2019 виконано не в повному обсязі (не врегульовані земельні відносини, не укладені договори на водопостачання та теплопостачання, не надані додатки до договору з ПАТ «Сумиобленерго», реконструкція приміщення не завершена). Також у актах зазначено, що у разі невиконання покупцем умов договорів акти є підставою для застосування санкцій, передбачених ст. 29 розділу IV Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”.

Пунктом 2 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Отже, суд вважає, що спірні відносини, що є предметом розгляду у даній справі, не носять публічно-правовий характер та не відповідають суб`єктному складу, визначеному приписами КАС України, а відтак заявлений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а справа не має встановлених нормами КАС України ознак адміністративної юрисдикції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 по справі № 815/5439/17, в межах якої суд зазначив, що власник державного майна у процесі приватизації здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, має не тільки владні управлінські функції, а й такі, що не містять владної складової, та спрямовані на організаційні та майнові відносини. У цій справі відносини між учасниками справи виникли на підставі укладеного договору купівлі-продажу державного майна, де відповідач, як власник цього майна здійснював продаж об`єкта незавершеного будівництва, і дії щодо складення акта підсумкової перевірки є завершальною стадією переходу права власності на об`єкт договору від одного суб`єкта до іншого, а тому спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в даній справі та роз`яснити позивачу його право на звернення із позовом до відповідного суду у порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНЕКО» до Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання протиправними та скасування актів поточних перевірок виконання умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Роз`яснити позивачеві, що вказаний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали надіслати позивачу разом з позовної заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Осіпова