Decision № 84083709, 06.09.2019, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 639/6193/19

Провадження № 2-о/639/136/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Гаврилюк С. М.,

секретар судового засідання – Пивоварова Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/6193/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту смерті,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Щолкіне Автономної Республіки Крим.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Щолкіне АР Крим померла її мати ОСОБА_2 .

Заявник вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті.

На підставі вищевикладеного заявник вимушена звернутися до суду з відповідною заявою в порядку окремого провадження з метою встановлення факту смерті своєї матері ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити їх та розглядати справу без її участі.

Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про встановлення факту смерті представник заінтересованої особи – Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Зі свідоцтва серії НОМЕР_1 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 6).

У зв`язку із реєстрацією шлюбу 18.02.2016 ОСОБА_3 змінила своє дівоче прізвище на прізвище чоловіка – « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 18.02.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції (а.с. 7).

14.11.2018 вказаний шлюб розірвано, після державної реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишила прізвище чоловіка, про що зазначено у свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданому 14.11.2018 Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 8).

17.03.2019 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла у м. Щолкіне Автономної Республіки Крим від травматичного набряку головного мозку, травматичного субдурального крововиливу, перелому основи черепа, падіння з будівлі та факт її смерті відображено в наданому заявником медичному свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 19.03.2019 (а.с. 12).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Пунктом 18 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення про те, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 05.09.2019 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред`явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 з № 1150/13024 (а.с. 11).

Тобто, орган реєстрації обґрунтовано прийшов до висновку про те, що свідоцтво серії НОМЕР_5 від 19.03.2019, видане Ленінським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції так званої Республіки Крим, про смерть ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Щолкіне Автономної Республіки Крим – на тимчасово окупованій території України, не створює правових наслідків.

Статтею 17 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Таким чином, факт смерті ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Щолкіне Автономної Республіки Крим, Україна знайшов підтвердження в судовому засіданні наданими заявником та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Отже, суд приходить до висновку, що з метою захисту законних прав та інтересів громадянки України ОСОБА_1 необхідно встановити факт смерті її матері – ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Щолкіне Автономної Республіки Крим.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню і на підставі п. 8 ст. 430 ЦПК України допускає негайне виконання рішення у справі про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 265, 293, 294, 315-319, 430 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа – Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту смерті– задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши датою її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та місцем смерті – Україна, Автономна Республіка Крим, м. Щолкіне, причина смерті: «травматичний набряк головного мозку, травматичний субдуральний крововилив, перелом основи черепа, падіння з будівлі».

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Дергачівським РВ ГУДМС України в Луганській області 29.04.2016, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, ЄДРПОУ 23320813, адреса місцезнаходження: 61022, м. Харків, вул. Сумська, 61.

Повне рішення складено 06.09.2019.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк