№ 83922, 12.07.2006, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.06 р. Справа № 18/225

за позовом: Донецького обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів

до відповідача: Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів, Донецької області

про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 1038139,41 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Овсяннікова О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду за участю

представників сторін:

від позивача: Вдовін М.М.-дов. Від 25.04.2006 року

від відповідача: Єфімова О.В.-дов. від 10.01.2006

СУТЬ СПОРУ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів, Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 1021234,48 грн. та пені в сумі 16904,93грн., а всього 1038139,41грн.

У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на: розрахунок суми позову, звіт форми № 10-ПІ, лист Димитрівського міського центру зайнятості від 21.04.2006 року № 516/02-05.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що до Димитрівського міського центру зайнятості надавались звіти Форми 3-ПН про наявність вільних робочих місць. Крім того пояснив, що сплату штрафних санкцій підприємства провадять відповідно до Закону за рахунок прибутку, який залишається у їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів, але прибутку на підприємстві не було 7 років.

Позивач у засідання суду надав заяву, в якій просив розглянути справу по суті в цьому засіданні. Відповідач з заявою погодився.

Відповідно до п.3 ст. 121 Кодексу Адміністративного Судочинства України якщо під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно даних статистичної звітності форми № 10-ПІ за 2005 рік загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу) становила 9339 осіб , середньорічна заробітна плата штатного працівника – 10420,76грн.

З урахуванням даних звіту та вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875-XII (зі змінами та доповненнями) чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні були працювати у 2005 році на робочих місцях, створених відповідно до 4-відсоткового нормативу, становить – 374 особи.

У дійсності у спірний період на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 276 осіб.

Таким чином, кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача менше на 98 осіб відносно нормативу, передбаченого ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, визначено, що підприємства, зокрема у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи про вільні та вакантні місця.

Відповідач не інформував зазначені органи про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується листом Димитрівського міського центру зайнятості від 21.04.2006 року № 516/02-05.

Таким чином суд вважає, що відповідачем порушена ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а тому він повинен сплатити штрафні санкції у розмірі середньомісячної зарплати працівника за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, тобто 1021234,48грн.

Станом на 06.06.2006 року відповідачем штрафні санкції не сплачені, тому на підставі п.2 ст. 20 Закону за порушення термінів сплати штрафних санкцій позивачем нарахована пеня в сумі 16904,93 грн.

Таким чином загальна сума позовних вимог становить 1038139,41грн.

Заперечення відповідача судом відхиляються з приводу того, що він не інформував Димитрівський міський центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Беручи до уваги, що факт нестворення робочих місць для інвалідів, як того потребує чинне законодавство, підтверджений матеріалами справи, а доводи відповідача судом відхилені за необґрунтованістю, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 138, п.1 ст. 162, ст.ст.163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, на підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів, Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році–задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Красноармійськвугілля” (85322, м. Димитрів, Донецької області, вул. Ватутіна,1, р\р 26007301600953 філія відділення ПІБ і м. Димитрові, МФО 334806, ЄДРПОУ 32087941) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська,91, УДК у Донецькій області, р\р 31219230600001 в ВДК м. Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) 1021234,48 грн. штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та 16904,93 грн. пені за прострочку сплати штрафних санкцій.

Стягнути з Державного підприємства “Красноармійськвугілля” (85322, м. Димитрів, Донецької області, вул. Ватутіна,1, р\р 26007301600953 філія відділення ПІБ і м. Димитрові, МФО 334806, ЄДРПОУ 32087941) в доход Державного бюджету України 1700 грн. держмита.

Постанова оголошена 12.07.2006 року і набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Овсяннікова О.В.