Court ruling № 8381059, 02.03.2010, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2010 р. м. КиївК-14276/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засіданняГорбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 02.03.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008

у справі № 2а-197/2008

за позовомДержавного підприємства „Донецька залізниця”

доКостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції

проскасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Донецька залізниця” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення від 24.07.2007 року № 0000292342/3-16881 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 381457 грн., в тому числі основний платіж в сумі 256634 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 124823 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2008, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008 у справі № 2а-197/08 позовну заяву задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Державне підприємство “Донецька залізниця” надало заперечення на касаційну скаргу 2022/43 від 26.01.2009, в якому просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі акта № 92/23-2-01075158 від 19.02.2007 про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства Вагонним депо Костянтинівка за період з 01.07.2005 по 30.09.2006, якою встановлено порушення позивачем вимог п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: не нараховуваня та не сплата Вагоним депо Костянтинівка податку на прибуток від операцій, що не входять до переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 16.02.1998 року № 173, прийнято податкове повідомлення рішення № 0000292342/3-16881 від 24.07.2007 про визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток в розмірі 381457 грн., в тому числі основний платіж в сумі 256634 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 124823 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.2 ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, платниками податку на прибуток, одержаного від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниць.

Перелік робіт та послуг, які відносяться до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 16.02.1998 року №173 затверджено Перелік робіт та послуг, які відносяться до основної діяльності залізничного транспорту.

До переліку робіт основної діяльності залізниць, що виконуються підрозділами залізниць, згідно зазначеної норми, віднесені всі види ремонту основних фондів, інвентарю, що використовується в основній господарський діяльності.

Основною діяльністю залізничного транспорту, в розумінні зазначеної Постанови, є складова частина загальної господарської діяльності і означає діяльність усіх взаємопов'язаних підприємств та структурних підрозділів галузі, спрямовану на виконання єдиного перевізного процесу.

В силу п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Положенням про Вагонне депо Костянтинівка Державного підприємства “Донецька залізниця”, затвердженим наказом начальника залізниці № 221/н від 20.04.2006, визначено предмет діяльності депо, та одним з видів діяльності підрозділу є ремонт залізничних і трамвайних локомотивів та рухомого складу.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку, що здійснюючи послуги по ремонту вантажного парку, який належить іншим субєктам господарювання, Вагонне депо Костянтинівка здійснювало основну господарську діяльність залізничного транспорту.

Статтею. 4 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно п.2.2 ст.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Управління залізниці (позивач) не має підпорядкованих підприємств залізничного транспорту (у розумінні ст. 62 Господарського кодексу України), що мають статус юридичних осіб, та відповідно їх структурних підрозділів., тому єдиним платником податку на прибуток (від основної діяльності, від неосновної діяльності, від позареалізаційних операцій тощо) в системі зазначеного управління залізниці є виключно управління залізниці, а структурні підрозділи залізниці відповідно до підпункту 2.2.2 ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не вважаються окремими платниками податку, оскільки не мають статусу підприємств.

З урахуванням вимог зазначеної норми, як встановлено судами попередніх інстанцій, декларація про податок на прибуток із включенням валових доходів і витрат від виконання робіт з ремонту вагонів, які належать іншим субєктам господарської діяльності, надавалась депо в службу вагонного господарства Управління ДП “Донецька залізниця”. На підставі даних депо та інших структурних підрозділів формувалась загальна декларація, згідно даних якої нараховувався і сплачувався податок на прибуток у тому числі і від таких ремонтів у складі загальної суми податку.

З огляду на зазначене, визначення ОДПІ податку на прибуток та штрафних санкцій структурному підрозділу управління залізниці, яким є Вагонне депо Костянтинівка. судами обгрунтовано визнано протиправним.

Крім того колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що ДП “Донецька залізниця” формувала декларацію про прибуток на підставі даних, наданих, у тому числі, і Вагонним депо Костянтинівна.

Як встановлено судами, порушень під час формування даних декларації податковим органом не встановлено, податок на прибуток сплачений юридичною особою у повному обсязі.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками судів, що донарахування податковим органом податку на прибуток по вищевказаним операціям привело би до подвійного оподаткування.

Щодо посилань скаржника в касаційній скарзі на те, що позивач не спростував фактів викладених в акті перевірки стосовно того, що роботи здійснювані Вагонним депо Костянтинівна не відносяться до господарської діяльності залізничного транспорту, то судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач таку правомірність не довів.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у звязку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008 у справі № 2а-197/2008слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2008 у справі № 2а-197/2008 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко