
Справа № 477/981/19
Провадження № 2-а/477/17/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2019 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої у справі судді Полішко В.В., з секретарем - Хлибовою Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області ДПП лейтенанта поліції Огнєвіна Віталія Юрійовича, третя особа - Управління патрульної поліції в Київській області ДПП, про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
25 квітня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить скасувати постанову від 16 квітня 2019 року, серії НК, №362214, у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у сумі 510,00 грн., а також закрити справу.
В обґрунтування вказав, що 16 березня 2019 року близько 20-45 години він керував транспортним засобом «Рено», державний номер НОМЕР_1 , на автошляху М-06 сполучення «Київ-Чоп» та змушений був зупинитися неподалік від зупинки для громадського транспорту, заздалегідь включивши аварійну сигналізацію, для посадки пасажира. В цей час, до нього під`їхав автомобіль патрульної поліції. Інспектор поліції повідомив, що він порушив вимоги п. 15.9 «е», 15.10 «а» Правил дорожнього руху України, оскільки зупинка була здійснена ближче 30 метрів від посадових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів. В зв`язку з цим відносно нього була складена постанова, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у сумі 510,00 грн.
Позивач зазначає, що вказаного порушення він не вчиняв, Правил дорожнього руху України не порушував. Вказав, що зупинив транспортний засіб неподалік від зупинки для посадки пасажира, заздалегідь увімкнувши аварійну світлову сигналізацію та переконавшись, що на даний ділянці дороги маршрутні транспортні засоби відсутні та він нікому не заважає. При цьому зазначив, зупинки транспортного засобу він не бачив, оскільки уздовж дороги на узбіччі стояли фури, які закривали огляд.
Вважає, що постанова винесена неправомірно, оскільки не були з`ясовані всі обставини, зібрані всі докази, не були роз`ясненні йому права, не були взяті його пояснення до уваги, а постанова винесена лише на припущеннях інспектора патрульної поліції, а тому звернувся до суду та просить її скасувати.
Позивач в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача та третьої особи до суду надійшов відзив, в якому просить розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову. У відзиві послався на те, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому позов не підлягає задоволенню. Вказав, що правопорушення зазначене у постанові мало місце, тому була складена постанова. При складанні постанови інспектором були виконані вимоги статей 268, 278, 279 КУпАП, він представився, особі були роз`яснені його права, зазначено порушення. Вважає, факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків. Вказав, що при складанні постанови інспектором були всебічно з`ясовані всі обставини справи, що мали значення для вирішення справи, тому просив, відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, з якого вбачається, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 16 березня 2019 року інспектором взводу 1 роти 2 батальйону патрульної поліції с. Чайки УПП в Київській області Огнєвіним В.Ю. було винесено постанову серії НК №362214.
Як вбачається з зазначеної постанови позивачу у провину ставиться те, що він керував автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі М-06, сполучення «Київ-Чоп», 46 км та здійснив стоянку на зупинці громадського транспорту, чим суттєво перешкодив руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 15.9 «е», 15.10 «а» Правил дорожнього руху України.
Інспектором винесена постанова у справі, згідно з якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 5105,00 грн.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Крім цього, за змістом пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Тобто до компетенції поліцейського вищезазначеними Законом та Інструкцією віднесено право виносити постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Позивач заперечував вчинення ним правопорушення, зазначив, що, зупиняючись заздалегідь увімкнув аварійну світлову сигналізацію та переконався, що на цій ділянці дороги нікому не чинить перешкоду, не нікому не заважає та не створює небезпеку для рух, врахував дорожні умови, наявність перешкод на даній ділянці дороги, інтенсивність та рівень організації руху. Пояснив, що не бачив зупинку, оскільки уздовж дороги на узбіччі стояли фури, які загороджували огляд.
ОСОБА_1 суду наданий відеозапис місця вчинення правопорушення, який підтверджує його твердження про те, що він був позбавлений можливості бачити зупинку громадського транспорту, через фури припарковані уздовж узбіччя.
Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в якості доказу наданий відеозапис на якому зафіксовано складання постанови та копії письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Водночас, наданий відеозапис не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки на ньому зафіксовано лише спілкування інспектора з ОСОБА_1 під час винесення постаново, при цьому не зафіксована відстань між зупинкою автомобіля позивача відносно громадської зупинки.
Крім цього, оскільки позивач зазначив про відсутність будь-яких свідків під час складання постанови щодо нього, за його клопотанням суд викликав для допиту в судовому засіданні осіб, які вказані як свідки. На виклики в судове засідання свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення, не з`явилися, що перешкоджає перевірки безпосередньо їх письмових пояснень.
Таким чином, при наявності непідтверджених пояснень осіб, зазначених у постанові як свідків, які спростовуються поясненнями позивача та наданим ним відеозаписом, сумніви щодо вчинення позивачем вказаного правопорушення трактується на його користь.
Тобто, відповідачем не надано доказів, які спростовують позов ОСОБА_1 та підтверджують його вину.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи вищезазначене, оскільки інспектор взводу 1 роти 2 батальйону патрульної поліції с. Чайки УПП в Київській області Огнєвін В. Ю, який викликався для надання особистих пояснень, не з`явився в судове засідання, не надав інші докази, що переконливо підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, то слід дійти висновку, що постанова серії НК, №362214 від 16 квітня 2019 року підлягає скасуванню за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 241-243, 286 КАС України,
УХВАЛИВ:
Адміністративний ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії НК, № 362214 від 16 квітня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 510 (п`ятсот десять) грн. 00 коп. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ;
відповідач - Огнєвін Віталій Юрійович , інспектор взводу 1 роти 2 батальйону патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції в Київській області ДПП, адреса: Лобановського, 32-А, с. Чайки Києво-Святошинского району Київської області;
третя особа - Управління патрульної поліції в Київській області ДПП, адреса: вул. Академіка Туполєва, 19, м. Київ, 04128, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя В.В. Полішко
The court decision No. 83805485, Vitovka District Court of Mykolaiv Oblast (until 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області) was adopted on 22.08.2019. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 477/981/19. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: