Decision № 8375765, 16.03.2010, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

16.03.2010 справа № 5020-10/032

Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Коралл, ГМБХ»

(просп. Маяковського, 12, кв.4 м. Запоріжжя, 69035)

(вул. Правди,10 «а», кв.2, м. Запоріжжя, 69037)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Юг»

(вул. Флагманська, 5/15, м. Севастополь, 99000)

про стягнення заборгованості в сумі 10440,02 грн.,

За участю представників:

позивача –Тихонської Н.В., довіреність №14 від 01.12.2009;

відповідача –не з’явився.

23.02.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю «Коралл, ГМБХ»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Юг»(далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 10440,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення плати за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно –06.03.2010 (повідомлення про вручення поштового відправлення №11644640 від 01.03.2010 /а.с.33/).

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатком, що підтверджується фіскальним чеком №2077 від 17.02.2010 /а.с.5/, описом вкладення у цінний лист /а.с.6/, повідомленням про вручення поштового відправлення №847430 від 17.02.2010 /а.с.44/.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          19.09.2008 Товариством з обмеженою відповідальністю «Коралл, ГМБХ»був поставлений товар –добавка комплексна ExpertSilk»на загальну суму 11160,02 грн., в кількості 3,6 тони, Товариству з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Юг», що підтверджується видатковою накладною №РН-000452 від 19.09.2008 /а.с.28/. Товар отриманий уповноваженою на то особою, що підтверджується довіреністю ЯПЖ №021532 від 19.09.2008.

Спір виник у зв’язку з невиконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення плати за поставлений товар. Так, зобов’язання з поставки товару Позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом виставлений Відповідачу рахунок-фактура №СФ-0000477 від 19.09.2008 на суму 11160,02 грн. /а.с.29/ оплачений ним частково на суму 720,00 грн. і станом на день подання позову сума основної заборгованості склала 10440,02 грн.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами статей 202, 204 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором постачання. Ці дії згідно зі статтями 11, 712 ЦК України є підставою виникнення у Відповідача обов’язку сплатити заборгованість за виконані Позивачем роботи у повному обсязі.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 ГК України та положення глави 54 ЦК України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           

                    Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                    Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу Відповідача за вих. № 460 направлена претензія від 01.02.2009 /а.с.24/ про сплату заборгованості, у тому числі і за накладною №РН-000452 від 19.09.2008. Факт направлення претензії підтверджується описом уложення в цінний лист та фіскальним чеком №6322 від 08.12.2009 /а.с.25/.

Вказана претензія отримана Відповідачем 15.12.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №844848 від 08.12.2009 /а.с.26/. Тобто, строк виконання зобов’язання настав 23.12.2009.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в часині першій статті 193 ГК України.

                    На підставі вищевказаного, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі 10440,02 грн. доведеною та обґрунтованою.                    

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер-Юг»(вул. Флагманська, б.5, кв.15, м. Севастополь, 99000, ідентифікаційний код 34301259, п/р 2600411125 в АБ «Морський», м. Севастополь, МФО 324742 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коралл, ГМБХ» (просп. Маяковського, 12, кв.4 м.Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 35365973, п/р 26009180473900 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Запоріжжя, МФО 351005) 10440,02 (десять тисяч чотириста сорок грн. 02 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 104,40 грн. (сто чотири грн. 40 коп); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 19.03.2010.