Court ruling № 83752444, 20.08.2019, Volyn District Administrative Court

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 серпня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2507/19 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Денисюк Р.С., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень у формі повідомлень від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019, від 05.07.2019 № 11.5-7/1951/2019 про повернення надміру виплачених коштів у розмірі 1063,68 грн., від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги та зобов’язання відповідача призначити і виплатити державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім’ї відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» відповідно до її заяви від 23.07.2019 за період з 01.07.2019 по 31.12.2019 у розмірі встановленому, чинним законодавством.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 року № 2629-VIII з 01.01.2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривня.

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається із позовної заяви у ній об’єднано три самостійні позовні вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення у формі повідомлення від 02.07.2019 № 11.5-7/1918/2019 про припинення виплати державної соціальної допомоги з 01.06.2019; визнання протиправним та скасування рішення у формі повідомлення від 05.07.2019 № 11.5-7/1951/2019 про повернення надміру виплачених коштів у розмірі 1063,68 грн.; визнання протиправним та скасування рішення у формі повідомлення від 26.07.2019 № 11.5-7/2241/2019 про відмову в призначенні державної соціальної допомоги та зобов’язання відповідача призначити і виплатити державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім’ї відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»), судовий збір за кожну з яких становить 768,40 грн. - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відтак, заявлені позовні вимоги повинні бути оплачені судовим збором в загальному розмірі 2305,20 грн. (768,40 грн. х 3).

Однак позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання цього позову, водночас, у позовній заяві позивач зазначила, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

До позовної заяви ОСОБА_1 додала копію посвідчення серії НОМЕР_1, відповідно до якого позивач є законним представником дитини-інваліда до 18 років ОСОБА_2

Перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, визначений частиною першою статті 5 Закону України “Про судовий збір”.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, за змістом пункту 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” законні представники дітей з інвалідністю звільняються від сплати судового збору саме у зв`язку зі здійсненням представництва дітей з інвалідністю, а не в будь-якому випадку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду від свого імені та на захист своїх прав та інтересів, а не як законний представник в інтересах дитини з інвалідністю.

З огляду на зазначене, положення пункту 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” в даному випадку на позивача не поширюються.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Положеннями статті 8 вказаного Закону визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, підставою для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є також незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи.

Тому враховуючи зазначене, позивач може звернутися до суду із відповідним клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з наданням відповідних доказів про наявність умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору в розмірі 2305,20 грн. (оригінал платіжного документа) або подання відповідного клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з наданням доказів про наявність умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Р.С. Денисюк