Decision № 8374335, 15.01.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/40115.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" До          Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа Бондаренко Володимир Петрович

Про          стягнення 15 512, 74 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Білецький Ю.І. –предст. (дов. № 2/1610 від 13.10.2009 р.)

Від відповідача           не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа Бондаренко Володимир Петрович про стягнення грошових коштів у розмірі 15 512,74 грн. (9 838 грн. – основний борг, 2 550,92 грн. –пеня, 490,12 грн. –3% річних, 2 633,70 грн. –збитки від інфляції) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 9946/р від 16.02.2006 р.

Ухвалою суду від 16.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/401 та призначено розгляд справи на 20.11.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник в судове засідання 20.11.2009 р. не з'явився, натомість 19.11.2009 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача Заяву в якій відповідач просить суд вислати йому копію позовної заяви та копію претензії, в зв’язку із неотриманням, повідомляє суд про те, що на сьогоднішній день заборгованості перед позивачем не має та в зв’язку із хворобою просить суд перенести судове засідання.

В судовому засіданні 20.11.2009 р. представником позивача подано Пояснення в яких позивач повідомив суд про те, що після подання позову до суду 19.10.2009 р. відповідачем сплачено 300 грн., а отже позивач просить суд стягнути з відповідача: 9 538 грн. –основний борг, 2 550,92 грн. –пеня, 490,12 грн. –3% річних, 2 633,70 грн. –збитки від інфляції.

Розгляд справи підлягає відкладенню в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, а отже клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено.

Ухвалою суду від 20.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 15.01.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2010 р. не з'явився, натомість 13.01.10 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача Невмержицького М.С. Заяву про відкладення розгляду справи в зв’язку із судовим засіданням яке відбудеться о 12 год. 00 хв. 15.01.2010 р. в Макарівському районному суді Київської області

Також, 13.01.2010 р. відділом діловодства суду отримано від Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа Бондаренко Володимир Петрович Заяву в якій відповідач повідомляє суд, що він не отримав копії позовної заяви та претензії від позивача, ніякої заборгованості перед позивачем він не має, а в зв’язку із тим, що його представник Невмержицький М.С. бере участь в Макарівському районному суді 15.01.2010 р. він просить суд перенести розгляд справи та зобов’язати позивача направити відповідачу копії позовної заяви та претензії .

14.01.2010 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача Клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

Крім того, суд зазначає, що викладені у зазначеному вище клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи обставини, не є поважними, оскільки відповідач не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого поважного представника для участі в судовому засіданні або з'явитись особисто.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення. Неможливість присутності представника відповідача Невмержицького М.С. в судовому засіданні не позбавляє права відповідача направити в судове засідання будь-якого іншого представника відповідача або з'явитись особисто.

Стосовно клопотання відповідача про зобов’язання позивача направити відповідачу копію позовної заяви, то даний обов’язок встановлений ст. ст. 56, 57 ГПК України позивачем виконаний належним чином, про що свідчить доданий до позовної заяви оригінал поштової квитанції № 8729 від 09.10.2009 р.

В зв’язку з відсутністю технічних засобів Господарський суд міста Києва не може вжити заходів щодо надання копій зазначених вище документів, але листом від 15.12.2009 р. звернув увагу на те, що відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії. Даним правом і скористався представник відповідача, подавши до суду 12.01.10 р. Заяву про надання справи для ознайомлення.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.01.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2006 р. між сторонами укладено купівлі –продажу товарів № 9946 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язався протягом дії договору продавати відповідачу товар (лікарські засоби та засоби медичного призначення) належної якості, а відповідач зобов’язується приймати та оплачувати їх.

Відповідно до п.2.1. Договору поставка товару здійснюється за вказаною відповідачем адресою на підставі його заявок.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що асортимент, кількість і вартість товарів та термін їх оплати зазначаються в накладних на товар, які є невід’ємними частинами Договору.

Згідно п. 4.1 Договору ціна товару вказується у видаткових накладних (специфікаціях).

Відповідно до п. 4.3.2. Договору оплата товару здійснюється у строки, зазначені у видаткових накладних.

Позивачем належним чином виконано умови Договору та передано відповідачеві товари за накладними на загальну суму 21432,01 грн.

Відповідачем було частково здійснено оплату поставленого товару на суму 3 438,00 грн.

Окрім цього, відповідачем повернуто позивачу товар на суму 8155,64 грн.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача становила 9838,00 грн.

Позивачем повідомлено суд про те, що після подання позову до суду 19.10.2009 р. відповідачем сплачено 300 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 2550,92 грн., збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 2 633,70 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 490,12 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

20.11.2009р позивачем подано Пояснення, в якому він зазначає, що після подачі позовної заяви відповідачем частково сплачено борг у розмірі 300,00 грн., в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 9538,00 грн. Отже в цій частині (300 грн. основного боргу) провадження по справі підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 9538,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 6.1 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню на рівні подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2550,92 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 550,92 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума збитків від інфляції –2633,70 грн., 3% річних –490,12 грн.(розрахунки в матеріалах справи). Контррозрахунку суми збитків від інфляції та 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунки збитків від інфляції та 3% річних відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції у розмірі 2 633,70 грн. та 3% річних у розмірі 490,12 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа Бондаренко Володимир Петрович (04123, м. Київ, вул. Світлицького, 27, кв. 31, номер 2456004898, р/р 2600950015490 в КФ ВАТ „УБРП” в м. Києві, МФО 320746, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД” (08632, Київська обл.., Васильківський район, с. Іванковичі, вул.. Шевченка, 4; 08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, 3, код 19351156, р/р 26009012817085 в Укрексімбанку, МФО 322313) 9 538 (дев’ять тисяч п’ятсот тридцять вісім) грн.. 00 коп. основного боргу, 2 550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн. 92 коп. пені, 2 633 (дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 70 коп. збитків від інфляції, 490 (чотириста дев’яносто) грн. 12 коп. –3 % річних, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн. 13 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині –провадження по справі припинити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко