Court ruling № 83585757, 30.07.2019, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 643/15604/17

Провадження № 2/643/3745/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 Московського районного суд м. Харкова у складі головуючої судді Букреєвої І.А. , при секретарі Воловод К.А. , розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Тимофєєвої Олени Василівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «ИРИС», приватного нотаріуса Підлісної Ірини Володимирівни, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання договорів купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки недійсним внаслідок їх фіктивності, повернення сторін договорів у первісний стан та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

До позовної заяви позивачем було залучено клопотання про забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_1 , площею 0,0337 га та житлового будинку з надвірними будівлями , що розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 та знаходиться в іншої особи.

До набраннячинності заборонити Головному управлінню держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, під`їзд і. поверх 6), Харківському міському бюро технічної інвентаризації (адреса: 61003, м. Харків, Майдан Павлівський, 4), виконавчим органам Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7), а саме: Департаменту інфраструктури, Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану. Департаменту земельних відносин, Департаменту житлового господарства, а також приватному нотаріусу Підлісній Ірині Володимирівні заборонити вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку з належними до будинку будівлями та земельною ділянкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , направлені на їх об`єднання з земельними ділянками та готельним комплексом, що належать ТОВ «ИРИС».

22 липня 2019 року надійшла зазначена заява , за якою сплачено судовий збір.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

Судом встановлено , що представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову арештом майна ОСОБА_4 , який у відповідності до вироку суду , яким задоволено позов ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на суму 259 000 грн. кожному.

Як слідує з відомостей з Єдиного реєстру виконавчих проваджень , постановами державного виконавця від 23.04.2019 року виконавчі провадження на стягнення коштів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зупинені згідно ухвали Верховного Суду від 20.12.2018 року . Вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 грудня 2016 року , який набрав законної сили відповідно до ухвали апеляційного суду Харківської області від 22.06.2017 року , що є єдиною підставою стягнення боргу з ОСОБА_4 на даний час не набрав чинності у звязку з скасуванням ухвали апеляційного суду Харківської області від 22.06.2017 року ухвалою Верховного Суду від 20.12.2018 року .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів неявності боргових зобовязань.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -