Court ruling № 83513818, 08.08.2019, Dovhyntsivskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 211/4642/19

Провадження № 2-з/211/29/19

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

08 серпня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі судді Ніколенко Д.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановила:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат та просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 3% річних в сумі 43289,70 грн. та інфляційні витрати в сумі 228988,79 грн., посилаючись на ухилення відповідачки від виконання судового рішення щодо повернення грошових коштів та виконання його в повному обсязі лише через сім років з дня винесення рішення.

Одночасно з позовом ОСОБА_3 звернувся з заявою про забезпечення позову, відповідно до якого просить накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_2 в розмірі, що відповідає ціні позову, тобто 272278,49 грн., посилаючись на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення по вказаній справі.

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України, дана заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Згідно частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частини перша, друга статті 150 ЦПК України).

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Предметом позову є відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова) судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дотримуючись означених вимог закону суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки до заяви не додано належних та допустимих доказів факту наявності у відповідача ОСОБА_2 як майна, рухомого чи нерухомого, так і грошових коштів, на які просить накласти арешт заявник.

Враховуючи викладене та норми законодавства, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на необґрунтованих припущеннях та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151 -153 ЦПК України, суд,-

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 серпня 2019 року.

Суддя Д.М.Ніколенко