Decision № 8351006, 09.02.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/33809.02.10 За позовом           Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод

будівельних конструкцій»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилспецстрой»

про                     стягнення 43200 грн.00 коп.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Петруханов В.І.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Броварський завод будівельних конструкцій», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилспецстрой», відповідача у справі, про стягнення боргу в сумі 43200 грн.00 коп.

Представник відповідача тричі в судове засідання не з’являвся, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

02 січня 2008 року між Житлово-експлуатаційною службою ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жилспецстрой»було укладено договір оренди (найму койко-місця у гуртожитку).

Як вбачається, позивачем є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ - Житлово-експлуатаційна служба Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»в особі начальника цього підрозділу Пилипчука І.Г., який здійснював свої повноваження під час укладення вищевказаного договору на підставі Положення про ЖЕС та довіреності, що відповідає вимогам статей 237 –247 Цивільного кодексу України.

За умовами вищевказаного договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне володіння та користування об’єкт оренди, який саме визначено у 25 кімнатах гуртожитку у будинку № 12-а по вул. Гагаріна у м. Бровари, Київської області.

Приймання-передача об’єкта оренди здійснено згідно умов пункту 3 договору, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі койко-місць.

За умовами п. 5 договору відповідач зобов’язаний був здійснювати орендну плату не пізніше 10-го числа календарного місяця, за який орендна плата вноситься –з розрахунку кількості койко-місць та розміру орендної плати 150,00 грн. за одно койко-місця на місяць без ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачеві 35390 грн.00 коп. орендної плати.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, а відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Крім того, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами договору, в разі прострочки сплати орендної плати, з відповідача підлягає стягненню пеня.

За таких обставин вимоги позивача як в частині стягнення орендної плати, індексу інфляції, трьох відсотків річних, так і вимоги щодо стягнення пені обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилспецстрой»(м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б; рахунок № 26006436725001 в КРУ КБ «Приватбанк»м. Київ, МФО 321842, код 36356413) на користь Відкритого акціонерного товариства «Броварський завод будівельних конструкцій»(Київська обл., м. Боровари, вул. Порошкова, 2; рахунок № 2600830134062 в Броварському відділенні АК «Промінвестбанк», МФО 321433, код 01273711) 35390 (тридцять п’ять тисяч триста дев’яносто) грн.. 00 коп. основного боргу, 3421 (три тисячі чотириста двадцять одну) грн.. 26 коп. інфляційних витрат, 673 (шістсот сімдесят три) грн. 37 коп. три відсотки річних, 3715 (три тисячі сімсот п’ятнадцять) грн. 39 коп. пені, 432 (чотириста тридцять дві) грн.. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева