Court ruling № 83374096, 01.08.2019, Cherkasy District Administrative Court

УХВАЛА

01 серпня 2019 року справа № 580/1879/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в залі суду клопотання Військової частини А3177 про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3177 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

13.06.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд з позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) до Військової частини А3177 (19631, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Дубіївка; код ЄДРПОУ 07742822) (далі – відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018.

Ухвалою від 18.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

05.07.2019 відповідач подав суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення в суд з цим позовом (далі – Заява).

Заява мотивована тим, що позивач звільнений зі служби в запас наказом від 25.09.2018, знятий з усіх видів забезпечення та з ним проведено повний розрахунок. Тому вважаючи, що його права порушені невиплатою індексації грошового забезпечення, позивач мав би звернутись в межах шестимісячного строку саме з вказаної дати. У наданих суду 31.07.2019 письмових поясненнях до Заяви відповідач вказав, що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин норми Кодексу законів про працю України, оскільки вони не поширюються на військовослужбовців.

Оцінивши доводи Заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд врахував, що предметом цього спору є виплата позивачу індексації грошового забезпечення за вищевказаний період.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким законом є Закон України від 03.07.1991 №1283-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1283-ХІІ).

На підставі ч.1 ст.2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

З аналізу викладених норм вбачається, що індексація входить до системи виплати грошового забезпечення військовослужбовця.

Між тим, ні Закон №2011-ХІІ, ні інші спеціальні нормативно-правові акти не врегульовують порядку відшкодування не нарахованого та невиплаченого грошового забезпечення при звільненні працівника з військової служби.

З цього приводу суд врахував правову позицію Верховного Суду у п.27 постанови від 18.12.2018 (справа №820/4619/16), що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню, згідно з якою за загальним правилом норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Тому до спірних правовідносин мають бути застосовані загальні норми оплати праці.

Стосовно посилання відповідача на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 щодо непоширення на військовослужбовців норм Кодексу законів про працю України суд врахував, що КАС України не передбачає обов`язкового врахування рішень Верховного Суду України для вирішення спорів. Натомість ч.5 ст.242 КАС України встановила обов`язок враховувати правові позиції Верховного Суду.

Згідно з ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішеннях Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 та №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, зазначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Отже, для звернення з позовом про стягнення індексації грошового забезпечення особа не обмежена будь-яким строком, а Заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні заяви Військової частини А3177 про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3177 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала складена у повному обсязі 01.08.2019.