Decision № 83368972, 25.07.2019, Zaporizhzhia District Court of Zaporizhzhia Oblast

пр. № 2/317/858/2019

Справа№317/1966/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі судового засідання Герман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/4 частину житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

У судове засідання позивачка та її представник - адвокат Заярна М.А., не з`явились, від адвоката надана заява про те, що позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу в її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, просить розглядати справу в його відсутність.

Представник Запорізької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 від 18.12.2018 р. видане Запорізьким районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області (а.с. 7).

Факт родинних відносин позивачки з матір`ю підтверджений свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 11.05.1973 р. виданого Кушугумською сільською радою Запорізького району Запорізької області та свідоцтвом про одруження позивачки серії НОМЕР_3 від 30.11.1993 р. виданого виконкомом Балабинської селищної ради (а.с. 9, 10).

Прийняття спадщини позивачкою підтверджений копією спадкової справи № 59/2019 відкритої 28.02.2019 р., наданою суду Запорізькою районною державною нотаріальною конторою, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори звернулись ОСОБА_5 , яка спадкує за заповітом, та ОСОБА_1 , яка спадкує за законом. Інших спадкоємців немає. ( а.с. 56-62)

Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої 15.05.2019 року вбачається, що в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачці відмовлено в зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 62).

Відповідно до рішення апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2011 року по справі №22-2977 /2011 рік вбачається, що право власності на 3/4 житлового будинку в АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_2 , а на 1/4 частину цього будинку визнано право користувача за ОСОБА_3 .

Факти встановленні судовим рішенням, яке набрало законної сили, доведенню не підлягають.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є в рівних частках діти, батьки та дружина(чоловік) померлого.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України спадкоємці можуть розділити спадщину в натурі.

За змістом п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Згідно п. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. П.3 цієї ж статті передбачає, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідним рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2011 р. в справі №22-2977/2011 встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 померлий ОСОБА_4 отримав в 1984 році у порядку, встановленому чинним на той час законодавством. Фактичною підставою для отримання батьком зазначеного будинку було його переселення з Курської області на постійне проживання в смт . Кушугум Запорізького району Запорізької області.

За Постановою Ради Міністрів України СРСР від 31.05.1973 року №364 житлові будинки з надвірними господарськими спорудами переходили у власність переселенців з моменту передання цього майна, що підтверджувалось Актами.

Відповідно до Акту від 23.04.1984 року ОСОБА_2 комісія у складі директора радгоспу «Кушугумський» та голови Кушугумської селищної ради передала спадковий житловий будинок ( а.с. 14-15)

За постановою Ради Міністрів УРСР від 3-.08.1973 року №400 «Про пільги по переселенню» майно, яке передається переселенцю, переходить в особисту власність переселенців після погашення ними своєї частки кредиту.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_2 при житті правомірно набув в 23.04.1984 році право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , а державна реєстрація права власності на нерухоме майно вимагалась лише з 2004 року.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 10.11.1998 р. вбачається, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб 10.11.1998 р., після укладення шлюбу ОСОБА_3 , набула прізвище ОСОБА_3 . (а.с. 11)

Згідно до копії спадкової справи № 537/09 відкритої 11.11.2009 р. після смерті ОСОБА_4 вбачається, що до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_2 - син померлого, який приймає спадщину за заповітом, та ОСОБА_3 - дружина померлого, яка приймає спадщину за законом, згідно до ст.. 1241 ЦК України, як така що мешкала на час смерті разом з померлим та була непрацездатна. (а.с. 46-54)

Відповідно до п.3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається: «При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок».

Так судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ,за життя набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Після його смерті 3/4 вказаного будинку успадкував його син ОСОБА_2 , відповідач по справі. Дружина померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину, відповідно до ст.. 1241 ЦК України, звернувшись із відповідною заявою до нотаріальної контори, однак свідоцтво про право на спадщину не отримала з невідомих причин. На сьогоднішній час після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини, до нотаріальної контори, звернулась її донька - позивач по справі ОСОБА_1 , однак в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, постановою державного нотаріуса Кравцової Л.М. від 15.05.2015 р., їй відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно.

Враховуючи, що відсутність правовстановлюючого документа на житловий будинок на ім`я померлої ОСОБА_3 , а також не оформлення своїх спадкових прав нею при житті перешкоджає реалізації спадкових прав позивачці, а у позасудовому порядку вона позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину після смерті матері з огляду на наявність відмови нотаріуса, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ), третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора (69089, м. Запоріжжя, вул.. Істоміна, 4, ЄДРПОУ 02884167) про визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину житлового будинку та господарські споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: Р.В. Мінгазов