Court ruling № 83265388, 26.07.2019, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

26 липня 2019 р. № 400/2264/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянув порядку письмового провадження адміністративну справу

за заявою:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про:підтвердження обгрунтованості повного адміністративного арешту майна,ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Миколаївській області) звернулося до суду у порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України з заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту платника податків.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем було відмовлено у допущенні працівників ГУ ДФС у Миколаївській області до проведення перевірки, у зв`язку з чим позивачем прийнято рішення від 22.07.2019 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків ОСОБА_1 що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою АДРЕСА_2 ., та, керуючись ст.94 Податкового кодексу України та ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, ГУ ДФС України подано вказану вище заяву до суду.

24.07.2019 року ухвалою суду було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.07.2019 року.

Представником відповідача було заявлено клопотання про залучення додаткових доказів, з якого вбачається, що у даній справі наявний спір про право, оскільки 26.07.2019 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до суду було подано позов, в якому він не погоджується з підставами проведення фактичної перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

17.07.2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області було прийнято наказ №1586 про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та 17.07.2019 року виписано направлення на перевірку 2381/14-29-01-04-36 та від 17.07.2019 N 2380/14-29-01-04-36, однак, працівники ГУ ДФС у Миколаївській області до перевірки допущені не були, про що складено акт № 883/14-29-14-06/3030521690 від 18.07.2019 року про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки.

22.07.2019 о 17:30 год. ГУ ДФС у Миколаївській області було прийнято рішення № б/н про застосування адміністративного арешту майна платника податків, та користуючись правом, визначеним п.2 ч.1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, подано до суду заяву для застосування заходів, визначених даною статтею.

При цьому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійснені ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

Разом з тим, у відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України, наявність спору про право є підставою для відмови у відкритті провадження за такою заявою. При цьому, наявність спору про право, в окремих випадках, може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі.

Тобто, в порядку ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги органів доходів і зборів розглядаються виключно за відсутності між сторонами спору про право.

При цьому спір про право в контексті згадуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для подачі відповідної заяви чи заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов`язань, з яких виник податковий борг. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого подана заява органом ДФС.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2015 року у справі №К/800/43763/14.

Факт подання ФОП ОСОБА_1 позову свідчить про незгоду платника податків з діями контролюючого органу та наявність між ними спору про право.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 29.03.2018 (справа №808/2813/17).

Враховуючи, наведене вище, суд вважає, що в даному випадку вбачається спір про право, а тому провадження в адміністративній справі підлягає закриттю з підстав п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, так як заявлені податковим органом вимоги не можуть бути розглянуті в обраному ним порядку. При цьому заявник у цьому випадку має право звернутись з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 238,248,256, 283, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник