Decision № 83171817, 17.07.2019, Cherkasy District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року справа № 580/2049/19

13 годин 07 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/2049/19

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [представник позивача адвокат Руденко Ю.В. - за ордером, договором]

до Ліквідаційної комісії УМВС України у Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 08592537) [представник відповідача Корнієнко О.В. - за довіреністю]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

27.06.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, з урахуванням клопотання про усунення недоліків від 12.07.2019, просить:

- визнати бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо не проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 09.05.2015 протиправною та зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 09.05.2015 та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346;

- стягнути з ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.

Ухвалою від 12.07.2019 відкрито спрощене провадження у справі, судове засідання призначено на 17.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач під час проходження служби в травні 2015 року отримав травму, пов`язану з виконанням службових обов`язків 09.05.2015, перебуваючи на службі, здійснюючи забезпечення безпеки дорожнього руху, згідно з функціональними обов`язками працівників відділення ДАІ з обслуговування Чигиринського району (м. Чигирин) УМВС України в Черкаській області, постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби та окремої відомості видачі озброєння особовому складу відділення ДАІ з обслуговування Чигиринського району при УМВС України в Черкаській області, які залучені під час патрулювання території обслуговування, а саме м. Чигирин вул. Миру, було зупинено автомобіль в якому водій та пасажири перебували у стані алкогольного сп`яніння та почали чинити опір законним вимогам працівників міліції, та під час якого нанесли позивачу декілька ударів у голову внаслідок чого отримано струс головного мозку. Позивач зазначає, що про факт застосування фізичної сили 09.05.2015 та спеціальних засобів - наручників, капітан міліції ОСОБА_2 та позивач рапортом від 10.05.2015 доповіли начальнику відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Чигиринського району УМВС України в Черкаській області. 10.05.2019 слідчим відділом райвідділу внесено відомості до ЄРДР під №12015250290000203 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронних органів побоїв або легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків. Після одержання травми позивач звернувся до Чигиринської центральної районної лікарні та був госпіталізований у неврологічне відділення. У період з 13.05.2015 до 18.05.2015 перебував на стаціонарному лікуванні у Чигиринській ЦРЛ із діагнозом «струс головного мозку». Про відсутність складення актів за формою Н-1* та Н-5* згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 (далі - Порядок № 1346) позивач дізнався у 2019 році, після чого 15.03.2019 позивач звернувся із рапортом про проведення службового розслідування за фактом нещасного випадку до заступника голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області. За результатами розгляду рапорту ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області листом від 18.04.2019 №16/1-31 позивача повідомлено, що комісія не виконує функції УМВС України в Черкаській області, а згідно із законодавством наділена повноваженнями управління його справами, інших обов`язків ліквідаційна комісія не має, тому підстави для проведення ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області відсутні. Позивач вважає твердження відповідача про те, що згідно частини 4 статті 105 ЦК України ліквідаційна комісія не має повноважень УМВС в Черкаській області, у зв`язку з чим позбавлена можливості проводити розслідування нещасного випадку, протиправним, оскільки законодавство не містить застережень щодо неможливості здійснення організації проведення розслідування нещасного випадку головою ліквідаційної комісії органу МВС України, який згідно з частиною 4 статті 105 ЦК України наділений повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Позивач у обґрунтування позову зазначає про позицію Міністерства внутрішніх справ України, викладену у листі Департаменту державного майна та ресурсів від 20.02.2017 № 25/5-Ш-80, де зазначено, що проведення розслідувань нещасних випадків, що сталися з колишніми працівниками міліції здійснюється відповідними ліквідаційними комісіями ГУМВС, УМВС України в областях та ліквідаційними комісіями районних управлінь (відділів) ГУМВС, УМВС з урахуванням вимог Порядку № 1346. На думку позивача, розслідуванням нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 , як колишнім працівником міліції, повинна займатися саме ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області. Позивач зазначає, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є, зокрема раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше; звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення); повідомлення про нещасний випадок. Представник позивача у судовому засіданні 17.07.2019 просила задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач позов не визнав, 17.07.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що постановою КМУ від 16.09.2015 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» - прийнято рішення про ліквідацію УМВС України в Черкаській області та 06.11.2015 внесено до Єдиного державного реєстру відомості про припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав і обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. Під час ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються. Відповідно до частини 2 статті 105 ЦК України з моменту прийняття рішення про припинення юридичної особи, призначають ліквідаційну комісію. Відповідно до частини 3 статті 105 ЦК України з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Відповідачем зазначено, що до нього перейшли повноваження саме управління справами, а не функції органу, який ліквідується, тому у ліквідаційної комісії немає повноважень щодо здійснення функцій УМВС України в Черкаській області. Відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає у друкованих засобах масової інформації, у яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк надання заяв кредиторів. Пунктом 3 наказу МВС України від 30.10.2015 № 1314 «Про затвердження голів ліквідаційних комісій територіальних органів МВС по Черкаській області» встановлено двомісячний строк з дати публікації оголошення про ліквідацію територіального органу для заяви кредиторами претензій, що подаються в усній формі з наданням документів, що їх підтверджують. Оголошення про ліквідацію опубліковано 09.11.2015, тому двомісячний строк закінчився у лютому місяці 2016 року. У відзиві зазначено, що з огляду на те, що позивач звернувся до суду 27.06.2019, тобто поза межами встановлених строків, а вимоги щодо зобов`язань, що виникають під час ліквідації можуть пред`являтися тільки у межах ліквідаційної процедури, будь - які вимоги, що надійшли після закінчення строку вважаються погашеними. Відповідачем зазначено, що підстави для проведення розслідування згідно з Порядком № 1346 в УМВС України в Черкаській області - відсутні: пунктом 3.1. Порядку передбачено, що про кожний нещасний випадок працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника, а відповідно до п. 3.2. Порядку керівник у свою чергу зобов`язаний повідомити про те, що сталося керівника підрозділу та службу. Таке повідомлення до служби державного нагляду за охороною праці УМВС не надходило, тому відповідач не мав підстав для проведення розслідування нещасного випадку. У відзиві зазначено, що подія відбулася 09.05.2015, а позивач лише в 2019 році звернувся до ліквідаційної комісії із заявою про проведення розслідування нещасного випадку, тому об`єктивно встановити за яких саме обставин позивач отримав тілесні ушкодження не є можливим, оскільки проміжок часу між подією та зверненням більше 3 років. У відзиві зазначено, що позивач у 2015 році був прийнятий у порядку переведення до Національної поліції та з 07.11.2015 проходив службу в органах Національної поліції у статусі поліцейського, тобто, був визнаний придатним для проходження служби, протягом усього періоду після нещасного випадку відвідує заняття з фізичної підготовки та проходить щорічні медичні огляди, здає щорічні заліки з фізичної підготовки та кожного року визнається придатним для проходження служби у поліції. Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2019 просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Порядком №1346. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 2.1 Порядку № 1346 визначено, що розслідуванню належать раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті у підрозділі. Згідно з пунктами 2.2, 2.4, 3.1 Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), що сталися з працівниками у період проходження служби під час виконання службових обов`язків. Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ. Про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги (пункт 3.1). Порядком № 1346 визначено, що керівник (посадова особа) зобов`язаний, зокрема повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку у тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків (пункт 3.2). Нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрат працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (п.3.19).

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що достатньою та необхідною підставою для призначення і проведення розслідування нещасного випадку, зокрема травми, є наявність однієї з двох обставин: втрата працездатності або переведення на легшу роботу на один робочий день і більше.

Судом встановлено, що позивач 09.05.2015, перебуваючи на службі, здійснюючи забезпечення безпеки дорожнього руху, згідно функціональних обов`язків працівників відділення ДАІ з обслуговування Чигиринського району (м. Чигирин) УМВС України в Черкаській області, постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби станом на 09.05.2015 (а.с.18-21) та окремої відомості видачі озброєння особовому складу відділення ДАІ з обслуговування Чигиринського району при УМВС України в Черкаській області, які залучені на службу 09.05.2015 (а.с.22), під час патрулювання території обслуговування, а саме м. Чигирин вул. Миру, було зупинено автомобіль в якому водій та пасажири перебували у стані алкогольного сп`яніння та почали чинити опір законним вимогам працівників міліції та під час якого нанесли позивачеві декілька ударів у голову, що підтверджується ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 17.06.2015 у справі № 708/582/15-к (а.с.117-119), що набрала законної сили 25.06.2015 (ЄДРСР 45082711), внаслідок чого позивач отримав струс головного мозку, що підтверджується довідкою про первинний огляд від 13.05.2015 № 1413 Чигиринської ЦРЛ (неврологічне відділення).

Позивач зазначає (а.с.3-4), що про факт застосування фізичної сили 09.05.2015 та спеціальних засобів - наручників, капітан міліції ОСОБА_2 та позивач рапортом від 10.05.2015 доповіли начальнику відділу ДАІ з обслуговування Чигиринського району УМВС України в Черкаській області Стрію В.В. Доказів повідомлення начальнику відділу ДАІ з обслуговування Чигиринського району УМВС України в Черкаській області позивачем до матеріалів справи не надано. Разом з тим, згідно рапорту оперативного чергового Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області Кандиби І.Т. від 10.05.2015 на ім`я т.в.о. начальника Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області Поліщука А.Ю., повідомлено т.в.о. начальника Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області Поліщука А.Ю., що поступило повідомлення від ОСОБА_3 (місце роботи - Чигиринська центральна районна лікарня) про те, що до Чигиринської ЦРЛ із тілесними ушкодженнями звернувся ОСОБА_1 1992 р.н., що отримав від дій громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.35). повідомлення зареєстровано в журналі ЄО Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області за № 1178.

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, що у практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття «законні очікування» (legitimate expectations) варто розглядати як елементи верховенства права та «юридичної визначеності» (legal certainty).

10.05.2015 слідчим відділом райвідділу внесено відомості до ЄРДР №12015250290000203 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України умисне заподіяння працівникові правоохоронних органів побоїв або легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням працівником службових обов`язків (а.с.17).

Після одержання травми позивач звернувся до Чигиринської центральної районної лікарні та був госпіталізований у неврологічне відділення. З 13.05.2015 до 18.05.2015 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Чигиринській ЦРЛ із діагнозом «струс головного мозку», що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність (а.с.54) та випискою з історії хвороби від 18.05.2019 № 1413 (а.с.55).

10.05.2015 Черкаським обласним бюро судово-медичної експертизи на підставі постанови старшого слідчого Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області проведено судово-медичну експертизу стосовно позивача, результати якої оформлено висновком від 26.05.2015 № 861, згідно якого отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.30-32).

15.03.2019 позивач звернувся із рапортом про проведення службового розслідування за фактом нещасного випадку, що трапився 09.05.2015 до заступника голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області Коваленка В. Б . (а.с.13). Згідно з відомостями з ЄДР головою ліквідаційної комісії є Ражев Р.В .

Листом від 18.04.2019 №16/1-31 відповідач за підписом заступника голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області Коваленка В . Б. повідомив позивача про те, що комісія не виконує функції УМВС України в Черкаській області, а згідно з законодавством наділена повноваженнями управління його справами, інших обов`язків ліквідаційна комісія не має, тому підстави для проведення ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області відсутні (а.с.15).

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність повноважень для проведення розслідування нещасного випадку, суд зазначає про таке.

Відповідно до Постанови КМУ від 16.09.2015 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», постановлено ліквідувати УМВС України в Черкаській області та утворити Управління Національної поліції в Черкаській області. Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Положеннями частини 2 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно частини 3 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк надання заяв кредиторів щодо вимог до юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. За визначенням підпункту 14.1.95 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів. Кредиторська заборгованість - кошти підприємства, організації або установи, що належать сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.

Відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Суд зазначає, що позивач не є кредитором Ліквідаційної комісії УМВС України у Черкаській області щодо майнових вимог, йдеться про організаційно - управлінську діяльність відповідача.

Відповідно до пункту 15 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2011 № 1074 у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. Головою комісії з ліквідації органу виконавчої влади затверджується посадова особа, визначена Кабінетом Міністрів України. Голова комісії з припинення органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів утворює відповідні комісії, затверджує їх голів та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. Головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.

Враховуючи зазначене, до складу ліквідаційної комісії можуть входити не лише голова ліквідаційної комісії, що підтверджується відомостями з ЄДР (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), наявний заступник голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Черкаській області Коваленка В.Б. (а.с.15) та член Ліквідаційної комісії УМВС України у Черкаській області - представник відповідача у даній справі - Корнієнко О. В . (а.с.154), але й інші, визначені розпорядчим документом відповідача, особи.

Надаючи оцінку твердженням позивача щодо бездіяльності заступника голови Ліквідаційної комісії УМВС України у Черкаській області, суд зазначає про таке.

ВАСУ зазначив: (ЄДРСР 58505629) чинним законодавством передбачено комісійне розслідування нещасного випадку, що стався з працівником органів внутрішніх справ.

Враховуючи зазначене, чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості проведення розслідування нещасного випадку ліквідаційною комісією органу МВС України.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Згідно частини 9 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на час розгляду справи, УМВС України в Черкаській області перебуває в стані припинення, не ліквідовано.

Відповідно до частини 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оцінюючи твердження відповідача про відсутність повідомлень до служби державного нагляду за охороною праці УМВС про нещасний випадок з позивачем 09.05.2015, суд зазначає, що відсутність зазначених негайних повідомлень не свідчить про відсутність підстав для проведення розслідування, оскільки відповідно до пункту 3.19 Порядку № 1346 нещасний випадок (у тому числі травма), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання актів за відповідними формами Н-1 (НТ) вирішується комісією із розслідування, а у разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суд враховує, що відсутність повідомлень до служби державного нагляду за охороною праці УМВС про нещасний випадок з позивачем 09.05.2019 сталась не з вини позивача, оскільки згідно з наданим позивачем рапортом від 10.05.2015 т.в.о. начальника Чигиринського РВ УМВС України в Черкаській області було повідомлено про те, що 09.05.2015 у Чигиринську центральну районну лікарню звертався співробітник ОСОБА_1 (а.с.35).

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Зі змісту п.п. 3.9 - 3.11 Порядку №1346 вбачається, що комісія з розслідування за наслідками його проведення може визнати, що: нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків; нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю; нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Пунктом 3.5 Порядку № 1346 закріплено, що керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення). Комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію (п. 3.8 Порядку № 1346).

Верховний Суд (ЄДРСР 72830570) зазначає: посилання відповідача на те, що в силу приписів частини 4 статті 105 ЦК України ліквідаційна комісія не має повноважень УМВС в Черкаській області, у зв`язку з чим позбавлена можливості проводити розслідування нещасного випадку, судовою колегією КАС у ВС оцінюється критично, оскільки чинне законодавство не містить застережень щодо неможливості здійснити організацію проведення розслідування нещасного випадку головою ліквідаційної комісії органу МВС України, який в силу частини 4 статті 105 ЦК України наділений повноваженнями щодо управління справами юридичної особи, представляє її у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач відмовляючи ОСОБА_1 у проведенні розслідування нещасного випадку, що стався 09.05.2015, діяв не на підставі повноважень та не у спосіб, що визначені законами України, без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області у проведенні розслідування нещасного випадку що стався з ОСОБА_1 09.05.2015.

Суд зазначає, що акти форми Н-1 та Н-5 складаються за результатами проведеного розслідування нещасного випадку, і оскільки таке розслідування на час вирішення справи не проведено, обставини за яких трапився нещасний випадок не встановлено, а Порядком № 1346 передбачено можливість складання і акту форми НТ, то суд не може втручатись у дискреційні повноваження відповідача.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСПЛ у справі Rysovskyy проти України, 29979/04, пункт 71).

Враховуючи, що на даний час УМВС України в Черкаській області не ліквідовано як юридичну особу, суд вважає за необхідне зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 09.05.2015 з ОСОБА_1 та оформити його результати з урахуванням вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи наявні докази, що підтверджують сплату позивачем судового збору у сумі 768,40 грн згідно з квитанцією від 25.06.2019 № 21 (а.с.2), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат із сплати судового збору у сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо не проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 09.05.2015.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 09.05.2015 згідно рапорту від 15.03.2019 та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії УМВС України у Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 08592537) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Ліквідаційна комісія УМВС України у Черкаській області [вул. Смілянська, 57, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 08592537].

Повне судове рішення складено 22.07.2019.

Суддя Л.В. Трофімова