
Справа № 640/13976/19
н/п 1-кс/640/8942/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Васалатій К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області Поєдинцева Д.О. про арешт майна у кримінальному провадженні №12019220490003295 від 16.07.2019р. за ознаками ч. 1 ст. 307 КК України, -
встановив:
17 липня 2019р. до суду надійшло клопотання слідчого Поєдинцева Д.О., погоджене з прокурором Воликом Є.В., про арешт майна, вилученого 15.07.2019р. під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2/1 , належного ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив здійснення Київським ВП ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220490003295 від 16.07.2019р. за ознаками ч. 1 ст. 307 КК України з обставин виявлення 15.07.2019 о 22.37 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2/1 у ОСОБА_1 полімерного пакета з речовиною рослинного походження та з порошкоподібною речовиною білого кольору, а також встановлення місця схованок речовини рослинного походження та порошкоподібної речовини.
15.07.2019р. під час огляду місця події за адресою: м.Харків, вул. Валентинівська, 2/1 вилучене майно, яке слідчий просить арештувати.
Слідчий до судового засідання не з`явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити, справу розглянути за своєї відсутності.
Власник майна ОСОБА_1 , про дату час, та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до судового засідання не з`явився, подав заяву, в якій проти задоволення клопотання не заперечував, просив справу розглянути за своєї відсутності.
Слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, витяг з ЄРДР, доходить наступного:
З копій матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019220490003295 від 16.07.2019р. за ознаками ч. 1 ст. 307 КК України з обставин виявлення 15.07.2019 о 22.37 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2/1 у ОСОБА_1 полімерного пакета з речовиною рослинного походження та з порошкоподібною речовиною білого кольору, а також встановлення місця схованок речовини рослинного походження та порошкоподібної речовини.
15.07.2019р. під час огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2/1 вилучене належне ОСОБА_1 майно, яке слідчий просить арештувати.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження майна. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При тому, ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Таким чином, вилучене під час огляду місця події майно може містити на собі сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, за неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснюється.
Керуючись ст. ст.167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на належний ОСОБА_1 мобільний телефон Redmi 6A, моделі: M1804C3CG, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_3 .
Зберігання арештованого майна здійснювати в порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012р. «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» - у камері зберігання речових доказів Київського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, відсутніми при проголошенні в той же строк з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя:
The court decision No. 83165485, Kyivskyi District Court of Kharkiv City was adopted on 19.07.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 640/13976/19. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: