Decision № 83128623, 19.07.2019, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2019 Справа №607/17117/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Грицай К.М., присяжних Веселович Т.Я., Михайлюк Ю.Є.,

за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,

прокурора Галас Н.В.,

представника психіатричного закладу, лікаря-психіатра – Бойчак О.Л.,

законного представника ОСОБА_1 ,

особи, щодо якої розглядається питання про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за заявою в.о. генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради Шкробота В.В. про госпіталізацію ОСОБА_2 у примусовому порядку,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник – в. о. генеральний директор Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі КНП ТОКПЛ ТОР) Шкробот В.В. звернувся до суду з заявою про проведення в примусовому порядку госпіталізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог посилається на те, що є достатні підстави для госпіталізації, передбачені законом.

В судовому засіданні представник КНП ТОКПЛ ТОР Бойчак Н.І. заяву підтримала і пояснила, що ОСОБА_2 визнана недієздатною, є інвалідом 2 групи, страждає на важкий психічний розлад, який обумовлює її безпорадність і неспроможність самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, останній раз лікувалась в умовах стаціонару в лютому 2018 року, на даний час стан погіршився, з`явились судоми, що завдають суттєву шкоду її здоров`ю, у зв`язку з чим необхідна госпіталізація.

Прокурор заяву про госпіталізацію ОСОБА_2 у примусовому порядку в КНП ТОКПЛ ТОР підтримав, висловивши думку про доцільність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Законний представник ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 хворіє на психічну хворобу, неодноразово лікувалась в умовах стаціонару, на даний час необхідне стаціонарне лікування, оскільки її стан погіршився, а тому вважає за доцільне помістити її для обстеження і лікування у психіатричний заклад без її згоди.

ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечила щодо її госпіталізації у психіатричний заклад.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.

Громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була госпіталізована до Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні 17 липня 2019 року о 14 год. 15 хв. з направленням лікаря амбулаторно-поліклінічного відділення у супроводі мами, яка є її опікуном.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 04 квітня 2014 року ОСОБА_2 була визнана недієздатною у зв`язку із наявністю хронічного, стійкого психічного розладу та ОСОБА_1 призначено її опікуном. Згідно до акта огляду МСЕК від 07.11.2013 р. ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з дитинства.

ОСОБА_2 була оглянута комісією лікарів та за наслідками огляду Комісія прийшла до висновку, що з 1995 року вона страждає на психічний розлад, є інвалідом 2 групи, неодноразово лікувалась в ТОККПНЛ, остання виписка в лютому 2018 року, діагноз: шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг, стабільний дефект, госпіталізована у зв`язку з погіршенням стану. Комісія прийшла до висновку, що згідно ст.14 «Закону України про психіатричну допомогу», ОСОБА_2 потребує госпіталізації до психіатричного закладу для обстеження та лікування у зв`язку з наявністю у пацієнтки тяжкого психічного розладу, внаслідок якого вона неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 1-1/2016, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-14, з наступними змінами, у взаємозв`язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю.

Закон України «Про психіатричну допомогу» виходить із презумпції психічного здоров`я особи і таких принципів надання психіатричної допомоги, як законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями.

Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п."е" цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану з дотриманням наступних вимог, а саме: необхідно довести стан психічного розладу; розлад повинен бути таким і такої інтенсивності, щоб було виправданим поміщення особи до лікарні; знаходження в лікарні не може продовжуватися при припиненні такого розладу. Ці ж принципи повинні бути дотримані і при вирішенні питання про госпіталізацію особи в психіатричний заклад в примусовому порядку.

Наданими суду пояснення лікаря-психіатра, опікуна, письмовими доказами суд вважає підтвердженими обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_2 , хворіє важким психічним розладом, що обумовлює неспроможність самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність і чинить суттєву шкоду її здоров`ю внаслідок погіршення психічного стану у разі, якщо особі не буде надана психіатрична допомога.

Аналізуючи в сукупності вищенаведені обставини, суд вважає, що слід госпіталізувати ОСОБА_2 без її згоди у примусовому порядку на стаціонарне лікування до Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.259, 263, 268, 272, 273, 342, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст.14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 року, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву в. о. генерального директора КНП «Тернопільської обласної клінічної психоневрологічної лікарні» ТОР Шкробота В.В. про госпіталізацію ОСОБА_2 у примусовому порядку - задовольнити.

Госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 ), у примусовому порядку в КНП «Тернопільську обласну клінічну психоневрологічну лікарню» ТОР (вул. Тролейбусна,14, м. Тернопіль, ЄДРПОУ 02001280) для надання відповідної психіатричної допомоги в умовах стаціонарного лікування.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду вручити або надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 липня 2019 року

Головуючий суддяК. М. Грицай

Присяжні: /підпис/ Т.Я. Веселович

Ю.Є. Михайлюк