
Справа № 373/806/19
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2019 року Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Залеська А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника Північного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новий Мир Поліського району Київської області, громадянки України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , працюючої головним спеціалістом 1 категорії з регіонального розвитку Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 та проживаючої по АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Головним державним аудитором відділу контролю у сфері закупівель Північного офісу Держаудитслужби 11 травня 2019 року виявлено, що ОСОБА_1 , будучи головою тендерного комітету Дівичківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, допустила проведення трьох процедур закупівлі продуктів харчування за ДК 021:2015:15800000-6 за договорами від 28.01.2019 за №№ 1-2, 1-03 та 1-4 на загальну суму 370000,00 грн., що перевищує межі, визначені в ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, що є порушення вимог ч.7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпадає під кваліфікацію ч.1 ст. 164-14 КУпАП.
В суді обставини справи підтвердилися поясненнями ОСОБА_1 , яка свою вину визнала, щиро розкаялася у вчиненому. Пояснила, що дійсно було здійснено закупівлю продуктів харчування для дітей в освітніх закладах їхньої ОТГ. Розраховувала на те, що школи знаходяться у різних населених пунктах і за рахунок економії коштів на транспортні витрати, значно покращили якісний і кількісний склад продуктів харчування для дітей, закуповуючи продукти у підприємців, що знаходилися безпосередньо в цих селах. Запевнила суд, що порушень Закону більше не допустить.
Окрім визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини справи також підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення № 26-106-2019пр від 11.05.2019; копією висновку про результати моніторингу закупівлі від 19.04.2019 № 70; ксерокопією розпорядження № 4 від 31.01.2019 «Про створення тендерного комітету та затвердження Положення про тендерний комітет Дівичківської сільської ради»; копією складу Тендерного комітету Дівичківської сільської ради; копією Положення про тендерний комітет Дівичківської сільської ради; копією протоколу № 127 засідання комітету з конкурсних торгів від 22.04.2019.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як голова тендерного комітету та посадова особа Замовника, здійснюючи свої повноваження повинна керуватися Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922
Водночас, при укладанні договорів нею не було враховано ч.1 ст. 2 цього Закону, яким визначено сферу дії цього закону для Замовника: коли вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), яка дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень.
Відповідно до ч.7 ст. 2 цього Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбачений ч.1 ст. 164-14 КУпАП – здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель.
Підстав для звільнення від відповідальності ОСОБА_1 чи закриття справи суд не вбачає.
Обставиною, яка пом`якшує відповідальність, визнано щире каяття ОСОБА_1
Обставин, що обтяжують відповідальність, не виявлено.
Враховуючи характер вчиненого, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, суд вважає, що її слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Керуючись ч.1 ст. 164-14 КУпАП, ст.ст. 33, 252, 283 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-14 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 11900,00 грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. (триста вісімдесят чотири гривні) 20 коп. (отримувач: ГУК у м.Києві (м. Київ), 22030106, рахунок отримувача: 31211256026001, МФО 899998, код 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя А. О. Залеська
The court decision No. 83125322, Pereiaslav City and District Court of Kyiv Oblast (until 25.04.2025 - Pereiaslav-Khmelnytskyi City and District Court of Kyiv Oblast) was adopted on 18.07.2019. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 373/806/19. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: