Court ruling № 83095513, 12.07.2019, Khmelnytskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 686/18014/19

Провадження № 2-з/686/112/19

УХВАЛА

12 липня 2019 року

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Логінова С.М., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Фрі Вест» про стягнення коштів,

встановила:

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду із позовною заявою до приватного підприємства «Фрі Вест» про стягнення коштів, а саме заборгованості за погашений кредит у сумі 1 704 061, 99 грн. У власності ПП «Фрі Вест» перебуває 67/100 частки нежитлового приміщення площею 510,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Заявник просить накласти арешт на означене нежитлове приміщення, оскільки є підстави вважати, що відповідач по справі може його відчужити, що унеможливить виконання судового рішення по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи суддя приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки що заява не містить належного обґрунтування необхідності у вчиненні дій, про які просить заявник, а також не зазначено вартість нежитлового приміщення. Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення порушить збалансованість інтересів учасників справи, а також може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які ще не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.4, 150, 151, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ухвалила:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Логінова С.М.