
Справа № 323/1881/19
Провадження № 3/323/356/19
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2019 р.м. Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Смокович М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює керівником СФГ «Осипенко ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
25.06.2019 року за результатами камеральної перевірки СФГ «Осипенко І.І.», керівником якого являється ОСОБА_1 , було виявлено несвоєчасне подання платіжного доручення на перерахування узгодженого податкового зобов`язання з єдиного податку 4 групи спрощеної системи оподаткування за 1 квартал 2019 року, згідно податкової декларації № 2530 від 07.02.2019 року, чим порушив вимоги, визначеного п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), термін сплати 30.04.2019 року, а фактично сплачено 03.05.2019 року.
В судовому засіданні правопорушник підтвердив дані, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення № 208 від 25.06.2019 року, актом камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань №003455/08-01-53-06/31654591 від 25.06.2019 року.
Таким чином було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Водночас, положення ст.22 КУпАП вказують, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням. При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Враховуючи обставини справи, особу ОСОБА_1 , свою вину визнав, умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, не мав, податкове зобов`язання сплачено, наслідки даного порушення не представляють суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди державним чи суспільним інтересам, тому, вважаю за можливе обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 22, 163-2, 252, 283-285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-2 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області М.В.Смокович
The court decision No. 83045339, Orikhiv District Court of Zaporizhzhia Oblast was adopted on 16.07.2019. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 323/1881/19. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: