Decision № 829905, 26.02.2007, Yakymivka District Court of Zaporizhzhia Oblast

Справа № 2-130/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2007 року Якимівський районний суд Запорізької області

в складі: головуючого - Бойчевої Н.В. при секретарі - Колєдаєвої Л.І.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка справу за позовом ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля"

про стягнення боргу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу та моральної шкоди, мотивуючи тим, що позивач перебував у трудових відносинах з ДВАТ "Шахта "Західно-Донбаська" ДВАТ "Павлоградвугілля" з 01.06.2000 року по 01.05.2003 року на посаді начальника бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка розташована у смт. Кирилівка Запорізької області. Правонаступником ДВАТ "Шахта "Західно-Донбаська" є ВАТ "Павлоградвугілля". Згідно Колективного договору підприємства і ст. 43 Гірничного Закону України, позивач отримував вугілля у розмірі 5,9 тон на рік на побутові потреби. Після звільнення з підприємства позивачу було відмовлено в отриманні вугілля на підставі того, що позивач не мав відповідного стажу роботи у вугільній галузі відповідно до Гірничного Закону України. Однак, після багаторазового звернення до підприємства, що підтверджується заявами від 19.09.2005 року, 14.02.2005 року, 23.01.2006 року позивачу почали відпускати вугілля з 2005 року, але на сьогоднішній день існує заборгованість по отриманню вугілля за друге півріччя 2003 року та за весь 2004 рік. Позивачу була призначена пенсія, під час його перебування у трудових відносинах з шахтою, у липні 2001 року. З квітня 2003 року МСЄК встановила позивачу інвалідність по загальному захворюванню. Крім того позивач є ветераном праці. Підприємство відмовляє позивачу надати вугілля за друге півріччя 2003 року і за весь 2004 рік на підставі того, що позивач своєчасно не звертався з заявою для отримання вугілля на побутові потреби, але позивач направляв на адресу шахти заяву на ім'я директора та голови профспілки з проханням надати вугілля на побутові потреби, що підтверджує заява від 30.10.2003 року та повідомлення, яке було вручене 14.06.2004 року. Крім того, позивач вважає, що йому завдано моральної шкоди, у зв'язку із несвоєчасним наданням вугілля та ненаданням за вищезазначений період часу. Позивач був змушений купувати, перевозити за свої кошти вугілля на опалення будинку. Протягом тривалого часу позивач був змушений звертатися до різних органів та установ, з метою добитися безкоштовного надання вугілля на побутові потреби, яке передбачено законодавством. Нанесену моральну шкоду позивач оцінює в 2 500 гривень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та просить суд стягнути з відповідача 8,85 тон вугілля та суму моральної шкоди у розмірі 2 500 гривень 00 копійок, пояснивши, що добровільно відповідач відмовляється надати вугілля за друге півріччя 2003 року і за весь 2004 рік, що позивач визнає незаконним та безпідставним.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що дійсно згідно Колективного договору підприємства і ст. 43 Гірничного Закону України позивач має право на отримання вугілля у розмірі 5,9 тон на рік на побутові

2

потреби, але згідно п. 12.11 Колективного договору підприємства від 29.09.2004 року, доставку вугілля позивач повинен оплачувати самостійно, але позивач не прийняв ніяких мір по вирішенню питання оплати транспортировки вугілля, у зв'язку з чим і створилася заборгованість по отриманню позивачем вугілля за друге півріччя 2003 року та за весь 2004 рік. Суму моральної шкоди вважає значно завищеною, у зв'язку з тим, що в створенні заборгованості по отриманню вугілля вбачає провину не тільки підприємства, но і позивача.

Розглянув матеріали справи, вислухав сторони по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: в частині стягнення боргу позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а в частині стягнення моральної шкоди позовні вимоги задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 43 Гірного Закону України передбачено що, підприємство по видобутку вугілля безкоштовно надає вугілля на побутові потреби інвалідам та ветеранам праці, особам нагородженим позначками "Шахтарська слава" або "Шахтарська доблесть" трьох ступеней, інвалідність яка настала внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на шахті, якщо ці особи користувалися цим правом до наступу інвалідності. Позивачу була призначена пенсія під час перебування у трудових відносинах з шахтою, а саме у липні 2001 року.

Згідно п. 12.9 Колективного договору підприємства від 29.09.2004 року передбачено, що у випадку неможливості Адміністрацією забезпечити побутовим паливом категорію осіб, які мають право на безкоштовне отримання побутового палива у натуральному виді по 5,9тон, а також осіб, які виїхали із Західного Донбасу після виходу на пенсію та потребуючим на новому місці проживання топливо - компенсувати вартість пільгового вугілля по рахунку, виданому топливно- постачальницькою організацією та заявою вуглеотримувача, але не вище вартості 1 тони готової товарної вугільної продукції у діючих оптових цінах місяця попереднього отримуванню рахунку, за узгодженням із профспілковими комитетами. Тому, відповідач мав реальну можливість уникнути створення заборгованості по отриманню позивачем вугілля за друге півріччя 2003 року та за весь 2004 рік.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала. Між тим, в судовому засіданні позивачем не надано достатніх доказів про спричинення йому моральної шкоди в розмірі 2 500 гривень, тому суд задовольняє позов в частині стягнення моральної шкоди частково, в розмірі 500 гривень, в іншій частині позову відмовляє.

Таким чином, позивачем не надано достатніх доказів для задоволення позовних вимог в повному обсязі щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стягнення судових витрат, суд присуджує пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 208, 209 ЦПК України, на підставі ст. 1167 ЦК України, ст. 43 Гірного Закону України, п. 12.9 Колективного договору ВАТ "Павлоградвугілля" від 29.09.2004 року, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ВАТ "Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 8,85 тон вугілля та суму моральної шкоди у розмірі 500 гривень 00 копійок, в іншій частині позову відмовити.

3

Стягнути з ВАТ "Павлоградвугілля" судовий збір на користь держави в розмірі 54 грн. 56 коп.

Стягнути з ВАТ "Павлоградвугілля" суму у якості інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи № 2-130/2007р. Якимівського районного суду Запорізької області на користь ТУ ДСА в Запорізькій області (реквізити для оплати витрат: Отримувач платежу: Держбюджет Якимівського району, Код БК- 22050000, рахунок: 31214259700016, Код ЄДРПОУ: 34676885, МФО банку: 813015 банк ГУДКУ у Запорізькій області) суму у розмірі 30 гривень 00 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Якимівський районний суд Запорізької області (копія надсилається до Запорізького апеляційного суду ) протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається до Якимівського районного суду Запорізької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.