
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
02 липня 2019 року м. Рівне №460/1005/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується – позивач) до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови позивачу, у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними";
зобов`язати відповідача призначити, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с.Озерськ Дубровицького району Рівненської області пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 травня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у квітні 2019 року вона звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно з статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. До вказаної заяви позивачем були додані всі необхідні документи. Крім того, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 17.08.2018 встановлено факт проживання позивача в смт. Володимирець Рівненської області в період з 30.12.1988 по 27.01.1989. Дане рішення набрало законної сили. Довідкою Вищого професійного училища № 29 від 02.12.2016 за номером 01-35/863а встановлено (підтверджено) факт проживання позивача в смт. Володимирець Рівненської області в період з 27.01.1989 по 14.01.1992. Довідкою, виданою виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області №7730 від 15.12.2016 засвідчено, що позичач , ОСОБА_1 1965 року народження, дійсно проживала в смт АДРЕСА_1 району Рівненської області в період з 14.01.1992 року по 26.12.1998 року. Довідкою виконавчого комітету Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області №1639 від 23.04.2019 року підтверджено факт проживання позивача з 22.12.1998 року по даний час у смт. Володимирець. Враховуючи час проживання в смт. Володимирець відповідно до довідки Володимирецької селищної ради Володимирецького району Рівненської області №7730 від 15.12.2016, довідки №1639 від 23.04.2019, довідки Вищого професійного училища №29 від 02.12.2016 №01-35/863а та вищевказаного рішення суду позивач підтвердила факт проживання у зоні посиленого радіоекологічної контролю більше чотирьох років. Тому позивач має право на зниження пенсійного віку. Проте, відповідач відмовив їй в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи це тим, що необхідний період проживання підтверджений в тому числі і судовим рішенням, відповідач не бажає брати до уваги(не враховує преюдиціальний факт встановлений вище вказаним рішенням суду), інших підстав для відмови відповідачем не наводилося. Відповідач зазначає, що наданими позивачем документами не підтверджується проживання та робота останньої в зоні посиленого радіоекологічного контролю протягом строку, необхідного для зниження пенсійного віку на 5 років. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки для зниження пенсійного віку на підставі частини 2 статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особи, які постійно проживали або працювали у зоні посиленого радіоактивного контролю, мають право на зниження пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсыйне страхування” (60 років) на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, але не більше 5 років за умови, що вони станом на 1 сіічня 1993 року прожили в цій зоні не менше чотирьох років. Окрім того, згідно примітки до цієї статті початкова величина зниження пенсійного віку у 2 роки встановлюється лише особам, які постійно працювали або проживали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. З наведених підстав, просить задовольнити позовну заяву повністю.
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 6 років. Також, для призначення пенсії позивач подала рішення Володимирецького районного суду у справі № 556/2296/16-ц від 23.01.2017 про встановлення факту проживання ОСОБА_2 у зоні посиленого радіоекологічного контролю, однак, відповідно абз.6 п.п.5 п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846)(зі змінами) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме — зниження пенсійного віку, представляється посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на забрудненій території, видана органами місцевого самоврядування, але ж у зазначеному Порядку не вказано рішення суду, як документ, що надається для вирішення питання призначення пенсії із застосуванням норм ст.55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Отже, в даному випадку зниження пенсійного віку не буде, оскільки не виконана основна умова - особа, станом на 01.01.1993 постійно не проживала або постійно не працювала у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років. Відтак, відповідач вказує на відсутність підстав для призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку, у зв`язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 13.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус громадянина, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 05.04.1993 (а.с.10).
01.05.2019 позивачу виповнилося 54 роки.
03.04.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Листом від 09.04.2019 за №1217/05-01 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки надані позивачем документи не підтверджують її право на зниження пенсійного віку на 5 років. Так, в листі відповідач зазначив, що згідно з записами в трудовій книжці позивач працювала: з 01.08.1983 по 28.01.1988 у КСП ім. Франка Березнівського району; з 10.02.1988 по 28.12.1988 у Голубненській сільській раді. Населені пункти, на території яких розташовані установи, з якими позивач перебувала у трудових відносинах, знаходилися на забрудненій території. З 28.02.1989 по 25.03.2000 позивач працювала у КСП ім. Ватутіна, яке знаходилося у Костопільському районі (чиста зона), тобто період роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю складає 2 роки 7 місяців 22 дні за необхідних 4 роки. Також, для призначення пенсії позивач пнадала рішення Березнівського районного суду у справі № 555/389/18 від 27.03.2018 про встановлення факту проживання ОСОБА_3 у зоні посиленого радіоекологічного контролю, однак, відповідно абз.6 п.п.5 п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846)(зі змінами) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме — зниження пенсійного віку, представляється посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на забрудненій території, видана органами місцевого самоврядування, але ж у зазначеному Порядку не вказано рішення суду, як документ, що надається для вирішення питання призначення пенсії із застосуванням норм ст.55 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Отже, в даному випадку зниження пенсійного віку не буде, оскільки не виконана основна умова - особа, станом на 01.01.1993 постійно не проживала або постійно не працювала у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років (а.с.23).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон України №1058-ІV від 09.03.2003) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Пунктом 13 Перехідних положень Закону України №1058-ІV від 09.03.2003 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Тобто, вказаними нормами надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України №1058-ІV від 09.03.2003 або спеціальним Законом України №796-XII від 28.02.1991.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон України №796-XII від 28.02.1991 ).
Згідно із ст.55 Закону України №796-XII від 28.02.1991, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" , за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пунктом 2 ч.1 ст. 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні радіологічного контролю з моменту аварії, станом на 01.01.1993 не менше 4 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 2 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Тобто, обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі ч. 2 ст. 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 - є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні радіологічного контролю протягом чотирьох років з моменту аварії до 01 січня 1993 року.
При цьому, особам, які додатково проживали у зоні радіологічного контролю в період з моменту аварії по 31 липня 1986 року, встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17, від 26.09.2018 року у справі №205/4589/16-а, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.
Крім того, суду слід зазначити, що вимогу щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні радіологічного контролю протягом чотирьох років станом на 01 січня 1993 року, необхідно пов`язувати з моментом аварії, а саме вказаний період проживання слід обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993. Вказане пов`язане із поняттям виникнення зони гарантованого добровільного відселення, яке згідно чинного законодавства нерозривно пов`язано із моментом аварії на ЧАЕС.
Так, наявними матеріали справи підтверджено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до Володимирецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Рівненської області із заявою про призначення пенсії за віком, із зниженням пенсійного віку на 5 років, згідно із ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З наявного в матеріалах справи рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 23.01.2017 у справі №556/2296-16-ц встановлено факт, що має юридична значення, що ОСОБА_1 проживала в смт АДРЕСА_1 області з 30.12.1988 по 27.01.1989.
Згідно з довідкою Вищого професійного училища №29 від 02.12.2016 №01-35/863а ОСОБА_1 дійсно проживала і була зареєстрована з 27.01.1989 по 14.01.1992 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки Володимирецької селищної ради від 15.12.2016 №7730 ОСОБА_1 проживала в смт. Володимирець з 14.01.1992 по 26.12.1998.
Довідкою Володимирецької селищної ради від 23.04.2019 №1639 підтверджено, що ОСОБА_1 проживає в смт. Володимирець з 26.12.1998 по даний час.
Жодних інших належних та допустимих доказів для необхідності призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" – суду не надано, та не підтверджено, що позивач станом на 1 січня 1993 року проживала або відпрацювала у цій зоні не менше 4 років.
Суд дійшов висновку, що період постійного проживання або постійної роботи позивача у зоні посиленого радіологічного контролю з моменту аварії на ЧАЕС з 26.04.1986 по 01.01.1993 становить менше 4 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку до позивача теж не застосовується, так як відсутні докази проживання або роботи позивача у зазначених зонах з моменту аварії - 26.04.1986 по 31.07.1986, незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Отже, час проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю до 1 січня 1993 року є недостатнім для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки цим Законом чітко зазначена умова, що особа за станом на 1 січня 1993 року має постійно проживати або відпрацювати у цій зоні не менше 4 років.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відсутність підстав для визнання бездіяльність Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області протиправною та зобов`язання Володимирецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити з 01.05.2019 пенсію за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку на 5 років, згідно із ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні посиленого радіологічного контролю і станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше чотирьох років.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Володимирецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, смт. Володимирець, вул.Соборна, 28; код ЄДРПОУ 40377142) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 02 липня 2019 року.
Суддя Щербаков В.В.
The court decision No. 82789459, Rivne District Administrative Court was adopted on 02.07.2019. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 460/1005/19. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: