Decision № 8266921, 12.03.2010, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2010 р.Справа № 21/289-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сьомаківський цегельний завод" с. Сьомаки Старосинявського району

про стягнення 27961,00 грн.

Суддя                     Огороднік К.М.

Представники сторін:

позивач: Паламарчук О.А. - за довіреністю від 24.02.2010 року.

відповідач: не з'явився

за згодою сторін, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суть спору: Позивач звернувся із позовом до господарського суду, яким просить стягнути з відповідача суму 27961,00 грн., з якої сума 16400,00 грн. - борг, сума 10742,00 грн. - 0,5% від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення, сума 643,00 грн. - інфляційні втрати та 176,00 грн. - 3% річних. Як на підставу позовних вимог посилається на неналежне виконання укладений між сторонами договору від 30.09.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позов не надав, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними в матеріалах справи доказами згідно ст. 75 ГПК України. При цьому, судом враховується, що про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

30.09.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Соьмаківський цегельний завод" с. Сьомаки Старосинявського району (надалі - відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" м. Вінниця (надалі - позивач) укладено договір.

Умовами даного договору, а саме п. 1.1. визначено, що відповідач зобов'язується передати у визначені в договорі термін у власність позивача замовлений товар (цеглу керамічну), за цінами вказаних в тексті цього договору, а позивач зобов'язується своєчасно прийняти товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору. Відповідно до п. 2.1. договору, кількість товару, цього асортимент за видами, марками, що поставляється за договором визначається у заявках позивача, рахунках - фактурах відповідача та накладних (товарно-транспортних, фактичних або видаткових). Загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається на підставі усних заявок позивача, в яких вказується: дата поставки, кількість товару, номенклатура товару (п. 2.2. договору).

На виконання умов укладеного договору, згідно наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення № 484 від 30.09.2009 року позивачем перераховано на рахунок відповідача суму 32000,00 грн.

За даними позивача, відповідачем поставлено позивачу цегли керамічної в кількості 24000 шт. на суму 15600,00 грн., а недопоставлено цегли керамічної в кількості 25230 шт. на суму 16400,00 грн.

Згідно п. 8.2. укладеного сторонами договору, у разі несвоєчасної поставки проплаченого товару, відповідач сплачує штраф у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочення, але більше розміру встановленого чинним законодавством.

Позивачем за неналежне виконання умов укладеного договору нараховано до стягнення суму 10472,00 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу позивачем нараховано суму 643,00 грн. інфляційних втрат та суму 176,00 грн. - 3% річних.

В адресу відповідача направлялась претензія за № 229 від 07.12.2009 року з вимогою перерахувати на поточний рахунок суму 16400,00 грн. та 0,5% від вартості недопоставленої продукції у сумі 2952,00 грн., яка залишена відповідачем без реагування.

У зв'язку із цим позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання–відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлено відповідно до умов договору, норм Цивільного кодексу України, зазначені вимоги відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

При прийняті рішення судом враховується, що після одержання претензії та позовної заяви відповідач своїх пояснень та заперечень надав.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 15, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сьомаківський цегельний завод" с. Сьомаки Старосинявського району про стягнення 27961,00 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сьомаківський цегельний завод", с. Сьомаки Старосинявського району (код 32481345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" м. Вінниця (юридична адреса: вул. В.Стуса, 7, фактична адресу: вул. Київська, 16, к. 310, код 32976737) суму 27961,00 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят одну гривню 00 коп.), суму 279,61 грн. (двісті сімдесят дев'ять грн. 61 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      

Рішення оформлене та підписане 16.03.2010 року.

віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2,3 - позивачу, 4 - відповідачу.