Decision № 8265575, 03.03.2010, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2010 р. Справа № 63/59-10

вх. № 1058/5-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Солонець С.М., довіреність від 11.11.2009 року; відповідача - Ємельяненко В.І., в.о. голови сільради

розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Конкурент", м. Зміїв

до Куп"єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області, с. Куп"єваха

про стягнення 150000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 150000,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок не належного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору підряду № 19, укладеного між сторонами 05.05.2008 року. Позов обґрунтовано статтями 525, 526, 629, 630 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

24.02.2010 року до господарського суду, через канцелярію, від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 03.03.2010 року представник позивача підтримує позовні вимоги.

В судовому засіданні 03.03.2010 року представник відповідача борг визнає.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.05.2008 року між сторонами був укладений договір підряду № 19, відповідно до умов якого позивач зобов'язується здійснити будівництво підвідного газопроводу до с. Куп"єваха від точки врізки до ПК9+640 Богодухівського району Харківської області, згідно проектної та тендерної документації, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити визначені роботи.

Пунктом 2.1 та пунктом 2.2 договору загальна вартість робіт визначена у відповідності до п. 3.3.3.1. Державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1-2000 ( з урахуванням доповнення № 3 та змін № 2) та складає 290000,00 грн.

Строк дії договору встановлений у пункті 3.1 договору та встановлений до 31.12.2009 року.

Відповідно до актів виконаних робіт №№ КБ-2в, КБ-3 підписаним між сторонами, вартість виконаних робіт складає 290000,00 грн.

Відповідач частково оплатив вартість виконаних робіт в сумі 140000,00 грн. (банківська виписка № БВ-0000049 від 19.03.2009 року), внаслідок чого виникла заборгованість яка складає 150000,00 грн.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та

оплатити виконану роботу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 150000,00 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Куп"єваської сільської ради Богодухівського району Харківської області ( 62112, Харківська область, Богодухівський район, с. Куп"єваха, вул. Горєлова, 6, код ЄДРПОУ 04397193, р/р 31425000700094, МФО 851011, банк ГУДКУ в Харківській області) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Конкурент" (63400, Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Леніна, 40; пошт. адреса: 61068, м. Харків, пр. Московський 96-А, оф. 188, код ЄДРПОУ 24479195, р/р 2600295117 в "Райфайзенбанк Аваль" м. Київ, МФО 380805) - 150000,00 грн. заборгованості, 1500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 03 березня 2010 року