Decision № 8263195, 28.12.2009, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2009 р.Справа № 11/71-2140 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського РЕМ, вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, 46010

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав –Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47726

про стягнення заборгованості в сумі 3515,90 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: Повер Т.К. –юрисконсульт

Відповідача: не з'явився

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського РЕМ, вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав –Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область про стягнення заборгованості в сумі 3515,90 грн. .

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином в порядку, передбаченому ст. 64 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 та пунктом 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

15 листопада 2006 року між ВАТ "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського району електричних мереж (надалі позивач) та Товариством з обмеженою діяльністю "Доброслав-Тернопіль" (надалі відповідач) було укладено договір № 632 про постачання електричної енергії (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених додатком №1 до договору, проводити нарахування за поставлену електроенергію і видавати рахунки по оплаті, а відповідач в свою чергу зобов’язувався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 вищезгаданого договору та щомісяця надавати акт про обсяг спожитої енергії і своєчасно проводити розрахунок за неї (додаток №2 до договору п.п. 1,2,3,7,10).

До вищезгаданого Договору, сторонами також було підписано додаток №1, яким визначено договірні величини споживання електроенергії на кожний місяць. Відповідно до листа №3453 від 04.06.2009р.(відповідно до п. 5.5 договору) надісланим ТОВ "Доброслав- Тернопіль", встановлена договірна величина споживання електроенергії на червень 2009 року у межах 30 тисяч кВт.

Зі звіту за червень 2009 року випливає, що відповідач в даному місяці спожив 33 826 кВт. електроенергії, тобто на 3 826 кВт перевищено зазначену договірну величину, за, що пунктом 4.2.2. договору та пункту 10 додатку №2 до договору передбачено двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Таким чином, відповідно до умов договору, відповідач зобов’язаний був оплатити по рахунку №632/14906 від 30.06.2009р. за перевищення договірної величини споживання електроенергії 2 236,68 грн., факт одержання рахунку по оплаті підтверджується підписом представника відповідача на другому примірнику рахунку та претензією №219 від 20.08.2009р. .

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач свого обов’язку, щодо оплати послуг за двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини не виконав.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За неналежне виконання умов Договору позивач на підставі п. 4.2.1. нарахував відповідачу інфляційні нарахування, яка становить 1279,22 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 3515, 90 грн.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги ВАТ "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського РЕМ такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав –Тернопіль", вул. Промислова, 1, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35282246 на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" в особі Тернопільського сільського РЕМ, вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00130725 –2 236,68 грн. за перевищення фактичної спожитої електроенергії та 1279, 22 грн. інфляційних нарахувань; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –11 січня 2010 року) через місцевий господарський суд.

Суддя