Court ruling № 82609285, 24.06.2019, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 червня 2019 року м. Київ № 640/11102/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про забезпечення її позову до Державної регуляторної служби України, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про визнання протиправними та скасування рішення й розпорядження,

встановив:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної регуляторної служби України, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про:

- визнання протиправним та скасування рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04 червня 2019 року №5.11 (протокол №07-19) в частині, що стосується апеляції Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» від 15 квітня 2019 року №400007-Ск-3458-0419;

- визнання протиправним та скасування розпорядження Державної регуляторної служби України від 07 червня 2019 року №65 про задоволення апеляції Публічного акціонерного товариства «Сумигаз».

Разом з позовною заявою, до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04 червня 2019 року №5.11 (протокол №07-19) в частині, що стосується апеляції Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» від 15 квітня 2019 року №400007-Ск-3458-0419 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі;

- зупинення дії розпорядження Державної регуляторної служби України від 07 червня 2019 року №65 про задоволення апеляції Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява мотивована тим, що до ухвалення рішення у справі пройде значний час. Водночас невжиття заходів забезпечення позову призведене до необхідності виконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розпорядження Державної регуляторної служби України про усунення порушень вимог частин сьомої і п`ятнадцятої статті 19 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», абзаців сьомого і п`ятнадцятого статті 3 та частини одинадцятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином, на думку заявника, існують очевидні підстави вважати, що до вирішення справи по суті й набранням рішенням законної сили захист прав та інтересів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, стане неможливим.

Суд, дослідивши подану заяву про забезпечення позову, при її вирішенні виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частиною першою 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17.

В свою чергу, заява про забезпечення позову не містить доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом якого він звернувся; не наведено заявником і очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення й розпорядження суб`єкта владних повноважень.

З огляду викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статями 150-154, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про забезпечення її позову до Державної регуляторної служби України, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про визнання протиправними та скасування рішення й розпорядження, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак