Decision № 82597356, 13.06.2019, Rivne District Administrative Court

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2019 року м. Рівне №460/404/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник ОСОБА_1 А ОСОБА_2 , третьої особи позивача: представник ОСОБА_3 , відповідача: представник не прибув, третьої особи відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради доГоловного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Рівненській області Коркунця Олександра Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, -В С Т А Н О В И В:

22.02.2019 ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Коркунця Олександра Олександровича про визнання протиправним та скасування рішення №17 від 18.02.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №123/М на об`єкт: «Будівництво торгово-розважального комплексу» в районі вул.В`ячеслава Чорновола.

Ухвалою від 25.02.2019 відкрито провадження у справі №460/404/19; розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні, підготовче засідання призначено на 21.03.2019.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію оскаржуваного рішення.

Ухвалою від 26.02.2019 заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

Підготовче засідання, призначене на 21.03.2019 відкладено на 12.04.2019 у зв`язку з тим, що суд визнав причини неприбуття представника позивача в засідання поважними.

В підготовчому засіданні 12.04.2019 залучено в справу в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача – Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, а на стороні відповідача – Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області. В зв`язку з цим в підготовчому засіданні оголошено перерву до 26.04.2019.

Підготовче засідання 26.04.2019 відкладено на 11.05.2019 за клопотанням третьої особи на стороні відповідача, яка не отримала копію позовної заяви, в зв`язку з чим була позбавлена можливості подати письмові пояснення у справі.

Ухвалою від 11.05.2019 підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 13.06.2019.

Разом з тим, 10.05.2019 представником позивача повторно подано до суду заяву про забезпечення позову.

Вирішуючи зазначену заяву суд встановив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 з питань забезпечення позову у справі №460/404/19 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовлено. Оскільки підставою для скасування ухвали від 26.02.2019 слугувало те, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову судом першої інстанції у позивача був відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт і ним не надано суду доказів подання необхідних документів для його отримання, а на момент розгляду заяви про забезпечення позову від 10.05.2019 позивач надав дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113190851363, виданий йому Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 26.03.2019, ухвалою від 11.05.2019 заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено дію оскаржуваного рішення до набрання законної сили судовим рішенням в дані справі.

В судове засідання 13.06.2019, дата якого була узгоджена з усіма учасниками в підготовчому засіданні 11.05.2019, не прибув відповідач та представник третьої особи на його боці.

Відповідач подав письмове клопотання, в якому вказав на неможливість прибути з огляду на те, що залучений до проведення позапланової перевірки . Крім того повідомив, що 29.05.2019 розірвав угоду з адвокатом, яка до того здійснювала представництво його інтересів в суді в даній справі. На підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання відповідач надав копію направлення на проведення позапланової перевірки №23 від 11.06.2019, яким двох головних інспекторів будівельного нагляду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 направлено для проведення позапланової перевірки в Управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; строк дії направлення: з 11.06.2019 до 03.07.2019 (а.с.192 том 2).

Поміж того, що Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради має місцезнаходження в м.Рівне (розташоване в сусідньому від суду кварталі), строк перевірки не обмежується одним днем, а уповноважений представник відповідного Управління категорично заперечив факт прибуття відповідача для проведення вказаної перевірки, здійснення Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Рівненській області Коркунцем О.О. перевірочної роботи є нічим іншим, як виконання ним своєї трудової функції, від здійснення якої він повинен бути звільненим у відповідний проміжок часу з огляду на його виклик до суду. Повістка про виклик до суду є достатньою підставою для оформлення від сутності працівника на роботі з метою його участі в судовому засіданні. З огляду на вказані обставини, суд причини неприбуття відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, поважними не визнав, а тому з урахуванням думки присутніх, відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про розгляд справи у відсутності відповідача.

Представник третьої особи 12.06.2019 подала письмове клопотання, в якому вказала на неможливість прибути з огляду на те, що на 13.06.2019 на 09:30 год. призначене судове засідання в Восьмому апеляційному адміністративному суді (м.Львів, вул.Саксаганського,13) в рамках апеляційного провадження по справі №1740/1957/18 (а.с.194-197 том 1). За даними ЄДРСР судом встановлено, що судове засідання в справі №1740/1957/18 призначене до розгляду ухвалою апеляційного суду від 03.06.2019, тобто після того, як аналогічна дата судового була узгоджена з усіма учасниками в підготовчому засіданні з розгляду справи №460/404/19, яке відбувалось 11.05.2019, що давало третій особі право клопотати саме перед судом апеляційної інстанції про відкладення судового засідання через неможливість забезпечити участь представника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (а.с.200-201 том 2). Натомість, Управління подало Восьмому апеляційному адміністративному суду інше клопотання, а саме про участь у зазначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої доручити одному із судів, що розташовані в м.Рівне, і таке клопотання ухвалою від 10.06.2019 було задоволено, засідання призначено в режимі відеоконференції на 13.06.2019 на 10:00 год., проведення якої доручено Рівненському міському суду (а.с.202-204 том 2). Про вказану ухвалу представник третьої особи не повідомила. З огляду на вказані обставини, суд причини неприбуття третьої особи на стороні відповідача, яка є суб`єктом владних повноважень, поважними не визнав, а тому з урахуванням думки присутніх, відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про розгляд справи у відсутності такої особи.

Окремо суд зауважує, що в судове засідання 13.06.2019 прибув, викликаний за клопотанням представника третьої особи на стороні відповідача свідок ОСОБА_7 , допитати якого суд зобов`язаний з огляду на вимоги частини четвертої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України.

Свідок ОСОБА_8 в судове засідання не прибув, представник третьої особи на стороні позивача повідомив про те, що заступник начальника Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не зміг прибути через участь в містобудівній раді.

Оскільки присутні не наполягали на повторному виклику даного свідка, суд відповідно до вимог частини першої статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про продовження судового розгляду у його відсутність.

В судовому засіданні 13.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою, відповіддю на відзив та поясненнями представника в судовому засіданні позовні вимоги ґрунтуються на тому, що рішення відповідача №17 від 18.02.2019 прийняте без дотримання вимог чинного законодавства, висновки про виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованими та безпідставними, воно порушує законні права та інтереси власника земельної ділянки, на яку було видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом №123 від 09.11.2018. Сторона позивача доводила, що скасовуючи дію містобудівних умов відповідач виходив з того, що використання території в рамках земельної ділянки на яку видано містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва торгово-розважального комплексу Планом зонування території міста Рівне не передбачено. Разом з тим, вказане не відповідає дійсності. Так, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 054:1141 відповідно до Плану зонування території міста Рівного знаходиться в зоні «Р-1» - зона відпочинку. Відповідно до Плану зонування міста Рівного, переважними видами використання зони «Р-1» - є: пляжі, спортивні майданчики, атракціони, літні театри, концертні майданчики. А допустимими видами використання є: меморіали; допоміжні споруди, що пов`язані з організацією відпочинку (пункти прокату, адміністрація, малі архітектурні форми); установи та організації, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти; наукові підрозділи, служби охорони, господарського та іншого обслуговування; спортивні та оздоровчі комплекси. Крім того, умовно допустимими видами використання (тобто такими, що потребують спеціального дозволу або узгодження) є: підприємства громадського харчування: кафе, бари, ресторани, закусочні; культові споруди; громадські вбиральні. В торгово-розважальному комплексі, на будівництво якого позивачу були видані містобудівні мови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №123/М, проектується розміщення атракціонів (видових, ігрових, спортивних та ін.), розміщення яких є переважним видом використання зони «Р-1». Окрім атракціонів, в торгово-розважальному комплексі проектується розміщення тренажерного залу, котрий відноситься до категорії «Спортивні та оздоровчі комплекси», що є допустимим видом використання зони «Р-1». Крім того, сторона позивача наголошувала на тому, що рішенням Рівненської міської ради №4448 від 17.05.2018 постановлено «змінити громадянину ОСОБА_4 цільове призначення земельної ділянки площею 3,1479 га на території Рівненської міської ради (кадастровий номер НОМЕР_2 )..., встановивши нове цільове призначення цієї ділянки: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгово-відпочинкового комплексу). А відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється. Таким чином, доводить, що сам факт зміни цільового призначення земельної ділянки, законність якого не оскаржено, підтверджує відповідність намірів забудови земельної ділянки Плану зонування м.Рівного, а також правомірності видачі містобудівних умов та обмежень забудови даної ділянки. Також сторона позивача покликалася на рішення Європейського суду з прав людини у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» та «Федоренко проти України» в розрізі необхідності дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, у справі «ПайнВеліДевелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» в розрізі судового захисту «правомірних очікувань»/ «законних сподівань», а також у справах «Москаль проти Польщі», «Рисовський проти України», «Пінкова таПінк проти Чеської Республіки» в розрізі дотримання принципу «належного урядування».

Згідно з поясненнями представника третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради підтримує позов ОСОБА_4 Свою позицію обґрунтовує тим, що вичерпний перелік документів, який подається для отримання містобудівних умов та обмежень та підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень чітко визначені положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки - кадастровий номер 5610100000:01:054:1141 позивачем було надано повний пакет документів. Управлінням містобудування та архітектури Рівненської міської ради перевірено відповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та встановлено її відповідність, а тому законно і правомірно видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №123/М від 09.11.2018. Третя особа наголосила на тому, що передумово для видачі вказаних містобудівних умов та обмежень було рішення архітектурно-містобудівної ради від 19.10.2018, де зазначений компетентний орган колегіально вирішив про наявність підстав для видачі містобудівних умов, тобто зазначене питання попередньо детально вивчалось і аналізувалось професорами, архітекторами з врахуванням ОСОБА_9 міста та процедури його осучаснення. І саме колегіально було досягнуто згоди про те, що таке використання відповідної земельної ділянки в повній мірі відповідатиме інтересам міста. За наведеного, просив позов задовольнити повністю.

Згідно з відзивом на позовну заяву та запереченнями на відповідь на відзив, сторона відповідача позов не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що при скасуванні містобудівних умов та обмежень відповідач керувався тим, що Генеральний план м. Рівного затверджено рішенням Рівненської міської ради №1411 від 11.04.2008, План зонування території м. Рівне затверджено рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011, і в розумінні ст.17 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» вони є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні. На підставі п.5. ч.1 ст.2 цього Закону, саме на органи місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо планування і забудови територій, яка передбачає, в тому числі, визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів. Згідно скасованих містобудівних умов та обмежень позивач мав намір здійснити будівництво торгово-розважального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 , яка відповідно до плану зонування території міста знаходиться в зоні «Р-1». До зони «Р-1» входять парки, сквери, бульвари, прибережні території, що активно використовуються населенням для відпочинку. Серед переважних та допустимих видів використання та плану зонування території м.Рівного, не передбачено будівництво торгово-розважальних комплексів, як зазначено в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом №123/М від 09.11.2018, а саме: «Будівництво торгово - розважального комплексу» загальною площею 9 420,0 м2, поверховість 1 шт., висота будівлі 10,5 м. Крім цього сторона відповідача доводила, що містобудівні умови були отримані позивачем на проектування об`єкта, основним функціональним призначенням якого є саме торгівля, а не відпочинок. Посилання позивача не те, що рішенням про зміну цільового призначення земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 змінено на: «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» і вказане рішення є чинним та не оскарженим, сторона відповідача відкинула, з покликанням на те, що право власника земельної ділянки на забудову своєї земельної ділянки не обмежується лише цільовим призначенням земельної ділянки. Натомість використання земельної ділянки і право на її забудову може бути реалізовано лише за умови дотримання ряду законодавчих вимог, що регламентують правила щодо забудови земельної ділянки, в тому числі і Планом зонування території (функціональним призначенням). За наведеного відповідач доводив, що приймаючи оскаржуване рішення, він діяв у спосіб та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України, а саме рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень №123/М від 09.11.2018 прийняте в межах чинного законодавства України. Відтак просив у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити повністю.

Згідно з письмовими поясненнями та запереченнями на відповідь на відзив третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області позов ОСОБА_4 вважає безпідставним і таким, що до задоволення не підлягає. На обґрунтування своє позиції вказана третя особа покликається на те, що Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Коркунець О.О. діяв в межах своїх повноважень у відповідності до норм чинного законодавства України та правомірно відреагував на виявленні під час виконання своєї роботи порушення. Так, в рамках проведення відповідної перевірки відповідачем було встановлено, що містобудівні умови та обмеження №123/М від 09.11.2018, видані в порушення ч.2 ст.5, п.3 ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», позаяк наміри забудови не відповідали вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Плану зонування, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011. Звертала увагу на те, що ні до переліку переважних видів використання, ні до переліку допустимих видів використання зони «Р-1» не віднесено будівництво/розміщення торгово-розважального комплексу. Окремо наголошувала на тому, що Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Коркунцем О.О. постановою №7 від 08.04.2019 накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_7 .– начальника генплану та розвитку міста Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, який видавав містобудівні умови №123/М від 09.11.2018. Оскільки вказана постанова не оскаржувалася, то ОСОБА_7 визнав, що ним було вчинено адміністративне правопорушення - порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, під час видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на об`єкт: «Будівництво торгово-розважального комплексу» в районі вул. В`ячеслава Чорновола (замовник - Заремба Р.Ю.). Додатково третя особа покликалася на практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини в розрізі судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень. Просила в позові ОСОБА_4 відмовити повністю.

Допитаний судом свідок ОСОБА_7 - начальник відділу генплану та розвитку міста Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, суду пояснив, що саме ним було підписано та видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт «Будівництво торгово-розважального комплексу» в районі вул. В`ячеслава Чорновола». Ствердив, що зазначені містобудівні умови видані цілком законно, позаяк відповідно до ДБН ОСОБА_10 2.2-23:2009, торговельно-розважальний центр – це група торговельних об`єктів і закладів культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення (крім виставкових), зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле. А тому будівництво торгово-розважального комплексу на земельній ділянці в зоні «Р-1» - зона відпочинку, є таким що відповідає Плану зонування території міста Рівного. Додатково пояснив, що постанова №7 від 08.04.2019, якою на нього, як на відповідальну посадову особу накладено адміністративне стягнення оскаржена ним до Рівненського міського суду.

Заслухавши пояснення представників осіб, які прибули в судове засідання, свідка, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

Генплан міста Рівне затверджений рішенням Рівненської міської ради №569 від 10.12.2003, його коригування затверджене рішенням Рівненської міської ради №1411 від 11.04.2008. Розміщений на Геопорталі відкритих даних Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради - https://geo.rv.ua/ua/map/urban-plan# ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 &&layer=9635585433681688-1,100//1758623072589448913-1,100//6882640856227290-1,100.

План зонування території міста Рівного в новій редакції з пояснювальною запискою згідно з додатками 1 та 2 затверджений рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011 (http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/rada/decisions. aspx?id =139) (а.с.129-157 том 1). Також розміщений на Геопорталі відкритих даних Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради https://geo.rv.ua/ua/map/ zoning# ІНФОРМАЦІЯ_1 = ІНФОРМАЦІЯ_3 &&layer=1663186428223293396-1,100//6882640856227290-1,100&&action=info-50.61113171332364,26.260499954223636,0,14,1.

Згідно пункту 1 глави 2 Плану зонування території міста Рівного (зонінгу), забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об`єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об`єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств. Розміщення об`єктів містобудування на території міста Рівного здійснюється виконавчим органом місцевого самоврядування відповідно до його повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією та планом зонування території. Суб`єкти містобудування зобов`язані дотримуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об`єкта містобудування. Пунктом 5 цієї глави визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, визначених цим Планом зонування території міста Рівного.

За інформацією, розміщеною на Геопорталі відкритих даних Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (а.с.177-179 том 2) земельна ділянка із кадастровим номером: НОМЕР_2 знаходиться в зоні «Р-1», тобто в зоні відпочинку.

Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 за відомостями Публічної кадастрової карти України має цільове призначення - 03.15: «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» (https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5604251162018 вказана земельна ділянка, площею 3,1479 га належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с.23-25 том 2).

При цьому, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.02.2018 попереднє цільове призначення вказаної земельної ділянки було: «для ведення особистого селянського господарства».

Рішенням Рівненської міської ради №4448 від 17.05.2018 цільове призначення вказаної земельної ділянки змінено на: «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгово-відпочинкового комплексу)» (а.с.30-32 том 1, а.с.22 том 2).

Цим же ж рішенням затверджено величину втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в сумі 281570,10 грн., спричинених зміною цільового призначення земель сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя – рілля) площею 3,1479 га. та велено ОСОБА_4 в двохмісячний термін сплатити вказану суму.

В подальшому, з метою забудови вказаної земельної ділянки, ОСОБА_4 звернувся до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявою та відповідними документами для отримання містобудівних умов та обмежень забудови відповідної земельної ділянки.

Подані ОСОБА_4 документи, зокрема містобудівний розрахунок будівництва торгово-розважального центру в районі вули.Чорновола у м.Рівному, були предметом архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури.

Так протоколом №10 від 19.10.2018 зафіксовано, що на засіданні архітектурно-містобудівної ради присутні члени: Герман В ОСОБА_11 І. - голова архітектурно-містобудівної ради, заступник міського голови; Юрков А.З. – заступник голови архітектурно-містобудівної ради, начальник відділу генплану та розвитку міста Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; Підгайна О.В. – секретар архітектурно-містобудівної ради, головний спеціаліст Служби містобудівного кадастру управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; Васильєва І.В. - завідувач відділу охорони культурної спадщини Рівненського обласного краєзнавчого музею; Вівсянник В.М. - заступник начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, член POO НСАУ; Гоцур М.Д. - начальник відділу територіального планування і забудови населених пунктів департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, член РОО НСАУ; Довжаниця О.К. - депутат Рівненської міської ради (сьоме скликання); Дядюсь М.М. - заступник начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради; Котляров Д.Л. - директор ТОВ «МОСТ»; Кушнір С.О. – начальник управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради; Матвіюк О.В. – головний архітектор ТОВ «Орбіта буд проект», член РОО НСАУ; Мельник В.В. – заступник начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради; ОСОБА_12 – доктор архітектури, професор, завідувач кафедри архітектури та середовищного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування; ОСОБА_13 . – голова РОО НСАУ, заслужений архітектор України, лауреат Державної премії в галузі архітектури; Патій Т.Я. – заступник начальника управління, начальник відділу державного нагляду та контролю Рівненського МРУ ГУ ДСНС України у Рівненській області; ОСОБА_14 . – начальник управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_15 - голова постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування, генеральний директор Асоціації «Компанія «Експерт-Рівне»; ОСОБА_16 . – доцент кафедри архітектури та средовишного дизайну Національного університету водного господарства та природокористування, головний архітектор ПП «Аркада», член РОО НСАУ, заслужений архітектор України, лауреат Державної премії в галузі архітектури

Розглядаючи відповідний містобудівний розрахунок архітектурно-містобудівна рада шістнадцятьма голосами «за» вирішила: Рекомендувати управлінню містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видати містобудівні умови та обмеження будівництва торгово-розважального центру в районі вуя. Чорновола у м.Рівному (а.с.33-36 том 1).

Начальником відділу генплану та розвитку міста Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради Юрковим А.З. підписані Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва з назвою: «Будівництво торгово-розважального центру» (а.с.11-12, 25-26 том 1). За загальними даними таких Містобудівних умов, це нове будівництво в м.Рівне, в районі АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_4 , на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 , що має цільове призначення - 03.15: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, функціональне призначення (вид використання): для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгово-відпочинкового комплексу, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови відповідно до витягу з Державного земе6льного кадастру про земельну ділянку №НВ-5604251162018 від 26.06.2018 – відповідає генплану міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №569 від 10.12.2003 (з урахуванням коригування, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1411 від 11.04. 2008) та Плану зонуван-ня території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011.

Наказом заступника начальника Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради В.Вівсянника №123/М від 09.11.2018 затверджені зазначені Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (а.с.16 том 1).

На підставі наказу першого заступника Голови Держархбудінспекції «Про проведення позапланової перевірки» №51 від 16.01.2019 (а.с.102 том 2) та направлення №8 від 29.01.2019 (а.с.103 том 2), Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Коркунцем О.О. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, а саме надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради №123/М від 09.11.2018.

Результати перевірки оформлені актом №8 від 12.02.2019 (а.с.104-105 том 2).

В акті зазначено, зокрема, що рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва затверджені наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №123/М від 09.11.2018 на об`єкт: «Будівництво торгово-розважального комплексу» в районі вул.В`ячеслава Чорновола (замовник - Заремба Р.Ю.) за підписом начальника відділу генплану та розвитку міста Управління містобудування та архітектури Юркова А.З. прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На підставі вказаного акту 18.02.2019 Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Коркунцем О.О. прийнято рішення №17 про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради №123/М від 09.11.2018 на об`єкт: "Будівництво торгово-розважального комплексу" в районі вул.В`ячеслава Чорновола (замовник – ОСОБА_4 ) (а.с.13-15 том1, а.с.106-107 том 2).

Рішення мотивоване тим, що містобудівні умови затвердженні в порушення ч.2 ст.5, п.3 ч.4 ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», так як наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме плану зонування, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011. Зокрема, вказано, що серед переважних та допустимих видів використання в зоні «Р-1» не передбачено будівництво торгово-розважальних комплексів.

Крім цього, Головним інспектором будівельного нагляду Коркунцем О.О. прийнято постанову №7 від 08.04.2019, якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_7 . – начальника генплану та розвитку міста Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, який видавав містобудівні умови №123/М від 09.11.2018 (а.с.108-110 том 2) .

За даними ЄДРСР постанова №7 від 08.04.2019 оскаржена ОСОБА_7 до Рівненського міського суду, наразі рішення у справі №569/8193/19 не прийнято (а.с.205-206 том 2).

Крім цього, судом встановлено, що на основі містобудівних умов та обмежень, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №123/М від 09.11.2018 позивачем замовлено, а ТзОВ "АТІБА" розроблено проектно-кошторисну документацію на об`єкт «Будівництво торгово-розважального комплексу» в районі вул. В`ячеслава Чорновола» (а.с.44-98 том 1).

Також позивачем, як замовником будівництва отримано технічні умови на водопостачання та нестандартне приєднання до електричних мереж (а.с.91-93 том 2).

З метою виконання будівельних робіт, позивачем укладено договір генерального підряду з ТОВ «Будівельна компанія Містобудпром», який має ліцензію на виконання відповідних видів будівельних робіт (а.с.27-31 том 2).

26.03.2019 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України позивачу, як замовнику, а ТОВ «Будівельна компанія Містобудпром», як підряднику, видано дозвіл на виконання будівельних робіт на відповідній земельній ділянці №ІУ 113190851363 (а.с.234 том 1, а.с.32 том 2).

Згідно акту №121 від 19.04.2019 складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельні роботи по будівництву торгівельно-розважального центру на АДРЕСА_1 м.Рівне виконуються після отримання дозволу на виконання будівельних робіт та порушень вимог законодавства під час виконання будівельних робіт не виявлено (а.с.33-41 том 2).

Крім цього, позивачем до матеріалів справи долучено довідку Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №01-20/73 від 25.02.2019, якою підтверджено допустимість будівництва торгово-розважального комплексу в зоні «Р-1». В довідці зазначено, що відповідно до ОСОБА_17 2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі. Основи проектування» торговельно-розважальний центр – це група торговельних об`єктів і закладів культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення (крім виставкових), зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле; Згідно Пояснювальної записки до Плану зонування території міста Рівного до переважних видів використання у зоні «Р-1» - зоні відпочинку, зокрема, належать: атракціони; до допустимих видів зокрема належать: допоміжні споруди, що пов`язані з організацією відпочинку; до умовно допустимих видів використання зокрема належать: підприємства громадського харчування: кафе, бари, ресторани, закусочні; Тому, слід вважати тотожними поняттями визначення центрів розважального та відпочинкового призначення; Враховуючи викладене, розміщення об`єкта «Будівництво торгівельно-розважального центру» на земельній ділянці з кадастровим номером: НОМЕР_2 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгово-відпочинкового комплексу в зоні «Р-1» - зона відпочинку, є таким що відповідає Плану зонування території міста Рівного (а.с.37 том 1).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

В силу вимог статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

В свою чергу, за вимогами частини першої статті 29 цього Закону, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

А відповідно до частини третьої цієї статті, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

За правилами частини четвертої цієї статті, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Перелік умов, які повинні міститися у містобудівних умовах і обмеженнях закріплений у частині п`ятій статті 29 Закону, і є вичерпним.

За правилами частини шостої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

А відповідно до частини восьмої цієї статті, містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19.08.2015, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

А за правилами підпункту 6 пункту 5 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, рішення №17 від 18.02.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради №123/М від 09.11.2018 на об`єкт: "Будівництво торгово-розважального комплексу" в районі вул.В`ячеслава Чорновола (замовник – ОСОБА_4 ) прийнято Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування УДАБІ у Рівненській області Коркунцем О.О. в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду під час проведення позапланової перевірки, тобто відповідною особою у межах її повноважень та у законодавчо визначений спосіб.

Що ж стосується суті вказаного рішення, то суд зауважує на такому.

В основу спірного рішення покладено висновки про те, що будівництво торгово-розважального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 суперечить Плану зонування території міста Рівного, затвердженого рішенням Рівненської міської ради №1421 від 22.12.2011.

Режим забудови та використання території міста на основі функціонального зонування визначено главою 3 Плану зонування території міста Рівного (зонінгу) у новій редакції.

Так, пунктами 2.2.- 2.3 вказаного розділу передбачено, що межі зон встановлено по червоних лініях, межах земельних ділянок, адміністративних межах міста, межах природних об`єктів тощо. Зони, для яких встановлюються переважні та допустимі види забудови і використання території, єдині умови та обмеження графічно відображені на плані зонування території міста (М 1:10000), схемі планувальних обмежень (М 1:5000), плані зонування центральної частини міста (М 1:2000), схемі планувальних обмежень центральної частини міста (М 1:2000), які зберігаються в Управлінні містобудування та архітектури.

Згідно з пунктом 2.4. Зонігу, до переважних видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон відносяться види забудови та використання, що за умов дотримання будівельних норм та стандартів чи інших обов`язкових вимог не забороняються.

Згідно з пунктом 2.5. - до допустимих видів забудови та використання земельних ділянок відносяться види забудови та використання, що є супутніми видам переважного використання і є щодо останніх допоміжними. За умов відсутності на земельній ділянці переважного використання допустимий вид використання вважається дозволеним.

А згідно з пунктом 2.6. - до умовно допустимих видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон відносяться види забудови та використання нерухомості, які відповідають державним та регіональним будівельним нормам, але не передбачені містобудівною документацією, і для яких необхідне отримання спеціальних погоджень або дозволів, зокрема шляхом розгляду на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні містобудування та архітектури.

План зонування території міста Рівного (зонінг) у новій редакції поділяє територію міста на функціонально-планувальні зони відповідно до Плану зонування території та Генерального плану міста Рівного. Кожній такій зоні надано літерно-цифровий код:

Ж-1 Ї зона садибних та блокованих житлових будинків;

Ж-2 Ї зона багатоквартирних житлових будинків до 3-х поверхів;

Ж-3 Ї зона 4-поверхових та 5-поверхових багатоквартирних житлових будинків;

Ж-4 – зона багатоквартирних житлових будинків з кількістю поверхів від 4 до 9;

Ж-5 Ї зона мішаної багатоквартирної забудови з кількістю поверхів до 9 (історична частина міста);

Д -1 Ї центральна громадсько-ділова зона;

Д-2 Ї громадсько-ділова зона районного значення;

Д-3 Ї громадсько-ділова зона місцевого значення;

Н-1 Ї зона розміщення об`єктів наукового обслуговування та підготовки кадрів;

Л-1 – зона розміщення лікувальних та лікувально-оздоровчих закладів;

П-1 Ї комунально-складська зона, зона підприємств V класу шкідливості (санітарно-захисна зона – 50 м);

П-2 Ї зона підприємств ІV класу шкідливості (санітарно-захисна зона – 100 м);

П-3 Ї зона підприємств III класу шкідливості (санітарно-захисна зона – 300 м);

П-4 Ї зона підприємств II класу шкідливості (санітарно-захисна зона – 500 м);

М Ї зона магістралей;

З Ї зона залізниці;

Р-1 Ї зона відпочинку;

Р-2 Ї зона природних ландшафтів;

ТР Ї зона туристичного комплексу;

СПСГ Ї зона розміщення підприємств сільського господарства;

СПК Ї комунальна зона спеціального призначення;

СПКГ Ї зона об`єктів комунального господарства;

СПРТ Ї зона військових об`єктів та інші режимні території.

По кожній з таких зон визначено переважні види забудови та використання земельних ділянок, допустимі та умовно допустимі.

Розміщення торгових комплексів є переважним видом використання зон: Ж-4, Ж-5, Д-1 та Д-2.

В той же час, розміщення таких об`єктів містобудування, як «торгово-розважальні комплекси» Зонінгом не передбачено взагалі.

Відсутнє також і нормативне визначення зазначеного об`єкту містобудування.

Лише Зміною №1 до ОСОБА_17 2.2-23 НОМЕР_3 2009 Будинки і споруди ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в 2018 році доповнило розділ 3 таким терміном та визначеннями його поняття, як: торговельно-розважальний центр – це різновид торговельного центру, який також може розміщуватися у різних будівлях комплексу або в одній багатофункціональній будівлі, до складу якої, крім об`єктів торговельного призначення та додаткового обслуговування (згідно з додатком Г ДБН), включають об`єкти культурно-видовищного, розважального та фізкультурно-спортивного призначення (кінотеатри, боулінг, фізкультурно-спортивний зал, ковзанка, плавальний басейн, фітнес тощо).

В будь-якому випадку, буквальний зміст назви такого об`єкту як «торгово-розважальний комплекс» в першу чергу свідчить на користь того, що він є багатофункціональним, тобто поєднує як мінімум два незалежних одне від одного функціональних призначення: торгівлю і дозвілля.

Лише розважальним комплексам притаманні такі особливості, які відрізняють їх від будь-якого іншого дозвіллєвого закладу, як: організація дозвіллєвого простору закладу; наявність функціональних зон, розрахованих на конкретну аудиторію; інтеграція в одній установі різних функцій та напрямів діяльності; створення архітектурного образу, внутрішньої інфраструктури закладу, що визначають вектор його розвитку. Серед розважальних закладів найпоширенішими є дитячі та сімейні розважальні комплекси. Вони можуть розміщуються як в окремих приміщеннях так і функціонувати як структурна складова іншого закладу (наприклад, торгово-розважального центру або комплексу).

За наведеного, при вирішенні питання розміщення такого об`єкту містобудування як «торгово-розважальні комплекси» в першу чергу слід звертати увагу на його багатофункціональність та на те, що це комплекс споруд, які пов`язані з організацією, в тому числі, дозвілля та відпочинку.

Відповідно до Плану зонування території міста Рівного, зона «Р-1» є зоною відпочинку. Переважними видами використання зони «Р-1» є: пляжі; спортивні майданчики; атракціони; літні театри, концертні майданчики. Допустимими видами використання зони «Р-1» є: меморіали; допоміжні споруди, що пов`язані з організацією відпочинку (пункти прокату, адміністрація, малі архітектурні форми); установи та організації, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти; наукові підрозділи, служби охорони, господарського та іншого обслуговування; спортивні та оздоровчі комплекси. Умовно допустимими видами використання є: підприємства громадського харчування: кафе, бари, ресторани, закусочні; культові споруди; громадські вбиральні.

Відповідно до пункту 1 глави 2 «Організація забудови територій» Плану зонування території міста Рівного (зонінгу) у новій редакції, розміщення об`єктів містобудування на території міста Рівного здійснюється виконавчим органом місцевого самоврядування відповідно до його повноважень шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією та планом зонування території.

А згідно з пунктом 2.6. глави 3,- види забудови, які не передбачені містобудівною документацією, і для яких необхідне отримання спеціальних погоджень або дозволів, зокрема шляхом розгляду на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні містобудування та архітектури, є умовно допустимими видами забудови.

Судом встановлено, що питання розміщення торгово-розважального комплексу на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_4 1141 було предметом розгляду на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому і саме там комісія дійшла висновку, що позивачу належить дозволити відповідний вид забудови такої земельної ділянки.

А тому, Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, реалізовуючи своє право розміщення об`єктів містобудування на території міста Рівного, цілком правомірно видало позивачу містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва на відповідній земельній ділянці.

Скасовуючи відповідні містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Коркунець О.О. своє рішення мотивував виключно тим, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5610100000:01:054:1141 відповідно до Плану зонування міста Рівного знаходиться в зоні «Р-1», а серед переважних та допустимих видів використання зони «Р-1» не передбачено будівництво торгово-розважальних комплексів. При цьому, абсолютно поза увагою відповідача залишився умовно допустимий вид забудови та використання такої земельної ділянки та той факт, що позивач отримав спеціальне погодження і дозвіл на тай вид використання від архітектурно-містобудівної ради при Управлінні містобудування та архітектури.

Відповідно до цього висновки відповідача про невідповідність намірів забудови позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні не є ні об`єктивними, ні доречними.

Крім цього, як слушно зауважено позивачем, рішенням Рівненської міської ради №4448 від 17.05.2018 цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 змінено на: «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (для будівництва та обслуговування багатофункціонального торгово-відпочинкового комплексу)», а відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

За наведеного рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Коркунця О.О. №17 від 18.02.2019 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.

Також за правилами частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод №1 від 20.03.1952, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як і поняття «цивільних прав і обов`язків», концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном».

У розумінні Європейського суду з прав людини до поняття «майно» відносяться і «правомірні очікування» / «законні сподівання» вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (наприклад, правомірні сподівання бути здатним здійснювати запланований розвиток території, з огляду на чинний на той час дозвіл на промислове освоєння землі (Справа «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії»).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення ЄСПЛ «Броньовський проти Польщі»). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення «Спорронг та Льоннрот проти Швеції» а також рішення «Брумареску проти Румунії»).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, а у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

У справі «Еліа СРЛ проти Італії» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що заборони на здійснення будівництва на належній приватній фірмі земельній ділянці протягом відповідного періоду позбавили заявника можливості повною мірою володіти і користуватися належним йому майном та спричиняли інші негативні наслідки - такі, наприклад, як істотне зменшення ймовірності продажу земельної ділянки. Суд також вказав на відсутність у національному законодавстві положень, котрі б гарантували компенсацію заявнику завданих йому збитків. Зважаючи на обставини справи, зокрема, на невизначеність ситуації, у якій опинився заявник, та на відсутність ефективного

засобу правового захисту від такої невизначеності, а також від втручання у володіння заявником своєю власністю, поєднане із відсутністю будь-якої компенсації можливих збитків, Суд дійшов висновку про порушення ст.1 Першого протоколу, котре полягало у відсутності справедливого балансу між вимогами щодо забезпечення публічного інтересу та правом заявника на володіння майном.

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права. Також у справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови» Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

В контексті розгляду справи №460/404/19 суд зазначає, що ситуація із скасуванням рішенням відповідача №17 від 18.02.2019 містобудівних умов та обмежень, виданих позивачу для проектування об`єкта будівництва, на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці, цільове призначення якої було попередньо змінено відповідно до клопотання позивача з обов`язковою сплатою ним відповідного відшкодування за таку зміну цільового призначення, становить втручання у право позивача на мирне володіння своїм майном і тому підпадає під дію положення ч.1 ст.1 Першого протоколу. При цьому, обставини справи в повній мірі доводять відсутність справедливого балансу між вимогами забезпечення публічного інтересу та правом заявника на володіння своїм майном. Відтак, суд робить висновок, що відповідні законні очікування позивача стосовно ефективного здійснення свого «права власності» підлягають правовому захисту.

За наведеного суд приходить до переконання, що рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Коркунця О.О. №17 від 18.02.2019 про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Будівництво торгово-розважального комплексу» в районі вул.В`ячеслава Чорновола є протиправним і підлягає до скасування, а тому відповідні позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають до задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, підлягають судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 02499015, вул.Лермонтова, 6, м.Рівне, 33028) до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області Коркунця Олександра Олександровича (адреса місця роботи: вул.16 Липня, 38, м.Рівне, 33028), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області (код ЄДРПОУ 37471912, вул. 16 Липня, 38, м.Рівне, 33028) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Коркунця Олександра Олександровича №17 від 18.02.2019 про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №123/М на об`єкт: «Будівництво торгово-розважального комплексу» в районі вул. В`ячеслава Чорновола.

Стягнути на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 24 червня 2019 року.

Суддя Друзенко Н.В.