Court ruling № 82498532, 20.06.2019, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

20.06.2019м. ХарківСправа № 922/1905/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявник Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" боржник Фізична особа - підприємець Полякова Маріанна Олександрівна, смт. Панютине

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Полякової Маріанни Олександрівни заборгованості у сумі 29 227,41 грн. (де: 29079,16 грн. - заборгованість за кредитом; 132,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість; 16,25 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором).

Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачу судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник зазначає, що Полякова Маріанна Олександрівна є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 2 п. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, оскільки матеріали заяви про видачу судового наказу не містять переліку доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, судом встановлено, що у поданій до суду заяві про видачу судового наказу, в порушення вимог пункту 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України, не доведено наявними в матеріалах заяви доказами вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.

В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" через систему інтернет-клієнт-банкінг.

На підтвердження надання щодо Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" саме Фізичній особі - підприємцю, заявником не було надано відповідних доказів, оскільки копія паспорта не надає підстав вважати, що боржник є у відповідному статусі.

Таким чином, заявником не обґрунтовано та не доведено належними, в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, доказами наявності у Боржника статусу Фізичної особи - підприємця відповідно до чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

Керуючись ст. 148, п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 150, п.п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 154, 234,255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу (вх. № 1905/19 від 18.06.2019 року).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку в порядку ст.255,256 ГПК України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу..

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Ухвалу підписано 20.06.2019 року.

Суддя І. П. Жигалкін