Decision № 8245024, 28.12.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/55728.12.09 За позовом Дочірнє підприємство «Спринтер К»

До                               Товариства з обмеженою відповідальністю

                              «Нафтогазтранскарт»

Про                              стягнення 7236,05 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача          Радюк Д.А., довіреність № 3 від 09.01.2009р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Спринтер К»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 7236,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем.

Ухвалою суду від 02.12.2009р. порушено провадження у справі № 1/557 та призначено розгляд на 28.12.2009р.

28.12.2009р. позивач в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі. Наголосив на тому, що між сторонами було укладено та підписано акт звірки розрахунків.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали про порушення провадження не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, проте про час та місце реєстрації був повідомлений належним чином.

Позивач надав довідку ЄДРПОУ на відповідача, згідно якої останній свого місця реєстрації не змінював.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № К00214, відповідно до якого відповідач зобов’язався за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповувати стиснений природний газ та надавати послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно отриманих пластикових карток.

Згідно п.2.1., 2.2. умов договору відповідач зобов’язався здійснювати закупівлю стисненого природного газу та надавати послуги, а саме відпускати та здійснювати закупівлю стиснений природний газ та надавати послуги, а саме відпускати та здійснювати заправку стисненим природним газом автомобілі позивача.

На підставі вищевказаного договору позивачем в період з 23.12.2008р. та 29.01.2009р. перераховано на рахунок відповідача, шляхом попередньої оплати 30000,00 грн., проте відповідачем надано послуг на суму 22743,95 грн.

На вимогу відповідача 02.03.09р., йому було повернуто позивачем пластикових карток у кількості 23 штуки.

Позивач звернувся до відповідача 14.05.2009р. з листом про розірвання договору.

Відповідно до умов п.10.2 договору, останній вважається розірваним через 21 банківський день з моменту подання заяви.

Згідно п.7.3 договору у разі розірвання договору відповідач гарантував повернення залишкових сум для позивача.

Проте відповідач умов договору не виконав, станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складав 7236,07 грн.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 7236,07 грн. боргу, та покласти на нього судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, а заборгованість в сумі 7236,07 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором надання послуг доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазтранскарт” (03115, м.Київ, пл. Святошинська 1, к. 272, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Дочірнього підприємства «Спринтер К»(04201, м.Київ, вул. Кондратюка 1, код ЄДРПОУ 31984286) 7236 (сім тисяч двісті тридцять шість) грн. 05 коп. –основного боргу, держмито в розмірі 102 (сто дві) грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 19.01.2010р.)