Court ruling № 82336946, 05.06.2019, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"05" червня 2019 р.Справа № 922/976/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши заяву (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами

по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", м. Лозова, Харківська область до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання недійсним рішення за участю представників:

позивача - Шелудько А.Д. (директор)

відповідача - Щербак Т.М. (довіреність № 32-20-0.14,2-17/62-19 від 03.01.2019 р. )

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.08.2018 р. № 1574-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" недійсним та скасувати в Державному реєстрі речових прав запис про припинення права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320682000:03:000:0001 від 29.03.2018 р. індексний номер рішення 40370893.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

06.05.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» надійшла заява (вх. № 16), в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 з підстав нововиявлених обставин та за результатами перегляду ухвалити нове рішення, яким визнати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.08.2018 р. № 1574-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" недійсним та скасувати в Державному реєстрі речових прав запис про припинення права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6320682000:03:000:0001 від 29.03.2018р. індексний номер рішення 40370893.

Суд, дослідивши матеріали заяви, прийшов до висновку про її відповідність вимогам ст. 322 Господарського процесуального кодексу України та наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Розглянувши заяву (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами, суд прийняв заяву до розгляду, відкрив провадження за нововиявленими обставинами по заяві (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) та призначив заяву за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 до розгляду ухвалою суду від 10.05.2019р.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні від 23.05.2019р. представником Позивача було підтримано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив суд задовольнити їх.

Представник Відповідача у судовому засіданні від 23.05.2019р. проти заяви Позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечував та просив суд відмовити у її задоволені. Було також надано клопотання (вх. № 12333 від 21.05.2019 р.) про відкладення.

23.05.2019 р. судом оголошено перерву у судовому засіданні до 05 червня 2019 року до 10:00.

Після перерву, судове засідання продовжується у тому ж складі.

Представником Позивача надано клопотання (вх. №13012 від 28.05.2019 р.) про визнання ФОП Гордєєва В.І. без адвокатського посвідчення належним представником Позивача. У судовому засіданні заяву (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримує та просить суд задовольнити її.

Представник Відповідача у судовому засіданні та у наданому відзиві (вх. №13532 від 03.06.2019 р.) проти заяви (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечує та просить суд відмовити у її задоволенні.

Стосовно клопотання (вх. №13012 від 28.05.2019 р.) про визнання ФОП Гордєєва В.І. без адвокатського посвідчення належним представником Позивача, суд відмовляє у задоволені з наступних підстав.

Частинами 1, 3 статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи за довіреністю.

В порядку самопредставництва юридична особа може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

В пункті 6 Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України зазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтвердженні, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи іншій документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч. 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов`язковою умовою будь - якого представництва.

Частина 4 статті 60 ГПК України визначає, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Суд зауважує, що 30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Отже, з 01.01.2019 представництво у суді першої інстанції, у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатом. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Адвокатом згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Частинами 1-3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з клопотання поданого директором ТОВ «Колос» А.Д. Шелудько про визнання Фізичної особи – підприємця Гордєєва Володимира Івановича не має свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності відповідно стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а отже не має ніяких законних підстав для надання права представництва у господарського суду Харківської області як у суді першої інстанції.

31.05.2019 р. до господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. № 13384) Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району про залучення її у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Дану заяву обґрунтовує тим, що внаслідок прийняття рішення по справі №922/976/18, що переглядається за нововиявленими обставинами, Верхньосамарська сільська рада не може належним чином виконувати свої обов`язки, передбачені ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", адже бюджет від нього втратив більше 350 000,00 грн. за рік і збитки з кожним місяцем збільшуються. Дохід з земельної ділянки площею 202,0073 га Верхньосамарська селищна рада не отримує.

Підставою участі третіх осіб у справі є їх юридична заінтересованість, яка ґрунтується на матеріально-правових відносинах з однією із сторін справи або обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі зокрема: якщо за наслідками вирішення справи можуть змінитися та/або припинитися або виникнуть (між стороною по справі і третьою особою) нові правовідносини (права і обов`язки).

Але в даному випадку, а ні Верхньосамарська сільська рада, а ні жодна із сторін не заявили клопотань щодо вступу першого у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача саме під час розгляду справи до винесення рішення суду (кінцевого процесуального документу), а заявлено під час подання позивачем заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, а отже не підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину посилається на те, що 05.04.2019 р. від голови Верхньосамарської селищної ради Близнюківського району Харківської області дізнався, що до Державного акту ХР №-03-00-000430 КСП "Червона Самара", зареєстрованого за №2 від 21.01.1996 в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю, земельна ділянка площею 202,0073 га, що розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близньківського району Харківської області, перебуває в колективній власності, тобто належить 978 громадянам, колишнім працівникам підприємства і не є державною власністю.

При зверненні з заявою (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами, Позивач зазначає, що даної обставини не було відомо поки не отримав інформацію від голови Верхньосамарської селищної ради Близнюківського району Харківської області лише 05.04.2019 р.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що доказів неможливості отриманий інформації від Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району відносно існування Державного акту ХР НОМЕР_1 - 00-000430 КСП «Червона Самара», зареєстрованого 21.01.1996 року, та як наслідок, доказів неможливості надання вказаних документів до винесення господарським судом Харківської області рішення від 24.07.2018у справі №922/976/18 ТОВ «Колос» до суду не надано.

А з інформації Відділу у Близнюківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.05.2019 № 529/403-19 Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Червона Самара» Близнюківського району Харківської області серія ХР-03-00-000430, зареєстрованого 21.01.1996 року за № 2 в Книзі реєстрації державних актів на право колективної власності на землю на території Близнюківського району, площею 5263,8 га. Факт внесення до даного Державного акту змін, доповнень чи скасування запису про державну реєстрацію вищевказаного Державного акту встановити не можливо оскільки Книгу реєстрації державних актів на право колективної власності на землю на території Близнюківського району вилучено старшим слідчим Близнюківського СВМ Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області Чінгузовим О.С. відповідно до ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 21.03.2013 по справі № 612/191/13-к. про що був складений протокол тимчасового доступу до речей (документів) та їх вилучення від 08.04.2013 року.

Також, за інформацією Відділу, розпаювання земель КСП «Червона Самара» Близнюківського району Харківської області було проведено в 1996 році на 894 громадян та згідно схеми паювання КСП «Червона Самара» Близнюківського району Харківської області та протоколу рішення загальних зборів КСП «Червона Самара» Близнюківського району Харківської області від 26.02.2000 року була уточнена кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) - 1021 чоловік, уточнена площа 5377,20 га, контури розпайованих земель та розроблений проект організації території земельних часток (паїв) КСП «Червона Самара» Близнюківського району Харківської області на 1021 чоловік. Схема паювання КСП «Червона Самара» затверджена розпорядженням Близнюківської районної державної адміністрації № 40 від 04.02.2000 року та земельна ділянка площею 202 га згідно даної схеми відноситься до земель державного резервного фонду і саме так була передана в оренду ТОВ «Колос» у 2007 році.

Крім того, в силу приписів частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Дослідивши матеріали справи та заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов до висновку, що посилання Позивача на отримання інформації лише 05.04.2019 р. від голови Верхньосамарської селищної ради Близнюківського району Харківської області про перебування земельної ділянки площею 202,0073 га, що розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близньківського району Харківської області на праві колективної власності, колишнім працівникам підприємства КСП "Червона Самара" (належить 978 громадянам) відповідно до Державного акту ХР №-03-00-000430, зареєстрованого за №2 від 21.01.1996 в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю, є новим доказом, а не те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові (Позивачеві) на час розгляду справи, оскільки земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_2 площею 202,0073 га, яка розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області використовувалась Позивачем на праві оренди відповідно до укладеного строком на 10 років між Позивачем та Близнюківською районною державною адміністрацією Харківської області договору оренди земельної ділянки від 19.01.2008 р.

Даний договорі зареєстрований у Близнюківському РВ Харківської філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.2008 р. № 040868500001.

Водночас, суд зазначає, що обов`язковою ознакою нововиявленої обставини є ознака, що випливає з п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, а саме: «не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи».

Суд наголошує, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: - по-перше, їх існування на час розгляду справи; - по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; - по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Отже, наведені заявником у заяві обставини, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу, а тому заява (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За приписами ч. 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 16 від 06.05.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 за нововиявленими обставинами - відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2018 р. у справі № 922/976/18 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 07.06.2019 року.

Суддя І.П. Жигалкін