Court ruling № 82274293, 07.06.2019, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа № 755/8896/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2019 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

06 червня 2019 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від

05 червня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 17 травня 2019 року №3019/03 ОСОБА_1 звільнено з посади державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори на підставі п. 3

ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Позивач вважає вказаний наказ незаконним, оскільки прийнятий за відсутності дисциплінарного проступку, не погоджений з профспілковим комітетом у встановленому законом порядку, а раніше оголошені догани - протиправними.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1

статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних суддів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Як роз`яснено в п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України

від 20 травня 2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», відповідно до статті 2? Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII "Про нотаріат" (далі - Закон № 3425-XII) державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

За змістом цього Закону відмова у видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (стаття 11 Закону), рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю (стаття 12 Закону), акт про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса (стаття 25 Закону), наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса (стаття 29? Закону), наказ про припинення нотаріальної діяльності

(стаття 30? Закону) можуть бути оскаржені до суду.

Згадані рішення, а також інші рішення, дії чи бездіяльність, прийняті (допущені) Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі під час здійснення повноважень у сфері державного регулювання нотаріальної діяльності, можуть бути оскаржені у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, згідно п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» №614-VI, державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріусів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги повинні вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, з огляду на те, що спір між сторонами виник з приводу притягнення державного нотаріуса ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та її звільнення суб`єктом владних повноважень та є публічно-правовим, а отже не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження слід відмовити.

Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України суд роз`яснює позивачу її право на звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень п.3 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 19, 186, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жостня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

С у д д я