
Справа № 372/682/18
Провадження 1-кп-29/19
ухвала
Іменем України
06 червня 2019 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.,
при секретарі Авсюкевич Н.В.,
за участю прокурора Хіміча І.І.,
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників Каращука В.Г., Ляшенка І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_2 за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді в суді перебуває вказаний обвинувальний акт.
Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів, яке підтримав, посилаючись на наявність ризиків, які обґрунтовують продовження дії раніше обраного запобіжного заходу.
Захисник Каращук В.Г. та обвинувачений ОСОБА_1 , заперечили щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором не доведено жодного ризику для продовження такого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_1 на даний час відбуває покарання у вигляді позбавлення волі.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та захисник Ляшенко І.І. поклались на розсуд суду.
Згідно п.2 ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Станом на цей час завершити судове провадження до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою неможливо.
Заслухавши учасників кримінального провадження, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у інкримінованому злочині, дані про його особу, зокрема відсутність сім`ї, місця роботи та джерела доходів, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не закінчено, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти спробам переховуватися від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає доцільним продовжити строки тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, зокрема з огляду на його вік, рід занять, стан здоров`я, фактичні обставини справи, обраний раніше запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
При цьому зважаючи на недоведеність стороною захисту зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання та продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому, суд вважає непереконливими і необґрунтованими доводи захисту, відсутніми достатні підстави для зміни йому запобіжного заходу, оскільки судом не здійснено допит свідків у цьому провадженні, а наявні ризики не зменшувались.
Таким чином, вбачаються достатні підстави для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 176-178, 183, 194, 196-197 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити тримання під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор», продовживши строки його тримання під вартою до 01 серпня 2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Тиханський
The court decision No. 82229459, Obukhiv District Court of Kyiv Oblast was adopted on 06.06.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 372/682/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: