Decision № 8219291, 11.02.2010, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.10р.Справа № 1/20-10

За позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южана", м. Дніпропетровськ

про стягнення 13 965 грн. 70 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Василенко В.Л., дов. № 157/12 від 04.01.10р.;

від відповідача: Панченко В.І., дов. № 11/02 від 11.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южана" заборгованість за надані послуги з постачання електричної енергії в сумі 13965 грн. 70 коп., з яких 6221 грн. 65 коп. –основний борг, 6221 грн. 65 коп. –пеня, 435 грн. 52 коп. –штраф, 144 грн. 08 коп. –3% річних, 942 грн. 80 коп. –індекс інфляції, за Договором № 1003 від 01.11.2007р.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги не визнає, оскільки основний борг в сумі 6221 грн. 65 коп. сплачений відповідачем в червні 2009р., про що свідчить двосторонній акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, у зв'язку із чим, нарахування штрафних санкцій вважає неправомірним. Просив в позові відмовити.

За згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.07р. між Державним підприємством "Виробриче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южана" укладено договір № 1003 про постачання електричної енергії (надалі –Договір), за умовами якого позивач (Електропостачальна організація) зобов'язується постачати відповідачу (Споживачу) електроенергію, а останній, в свою чергу, відповідно до п. 1.1 Договору, зобов'язаний своєчасно проводити сплату за використану електроенергію та виконувати інші умови, визначені даним договором

Відповідно до п. 6.2 Договору в редакції додаткової угоди від 15.12.2008р., споживач здійснює передплату до 25 числа кожного місяця попереднього розрахунковому. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 10 числа місяця, наступного за звітним. Підставою для остаточного розрахунку є оформлений акт прийому-передачі електричної енергії.

На виконання умов Договору в спірний період з березня по листопад 2008р. включно позивач здійснив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі електроенергії та платіжними вимогами-дорученнями, виставленими позивачем відповідачу для сплати

Внаслідок порушень умов Договору відповідачем в частині своєчасної оплати спожитої електроенергії, у нього утворилась заборгованість по оплаті за поставлену електроенергію у вказаному періоді в сумі 6 221 грн. 65 коп., що підтверджується даними розрахунків позивача.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 942 грн. 80 коп., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції за період з квітня 2008р. по квітень 2009р. та суму 144 грн. 08 коп. –3 % річних за період з 21.04.2008р. по 25.05.2009р.

На підставі п. 6.2 Договору та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, позивачем нараховано пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення платежу, що складає 6221 грн. 65 коп. за період з 21.04.2008р. по 25.05.2009р. та штраф за порушення строків виконання зобов'язання понад 30 днів в розмірі 7% від суми боргу, що складає 435 грн. 52 коп.

На час розгляду справи сторонами надано докази погашення відповідачем основного боргу до звернення позивача із даним позовом до суду, а саме акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.10р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом виконання зобов’язань в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У судовому засіданні представниками сторін наданий двосторонній акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.01.10р., з якого вбачається, що основний борг в сумі 6221 грн. 65 коп. сплачений відповідачем 03.06.2009р., тобто до подачі позовної заяви до суду позивачем 01.12.2009р.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, оскільки заборгованість за спожиту у березні-листопаді 2008р. електроенергію сплачена відповідачем до звернення позивача із даною позовною заявою до суду.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 435 грн. 52 коп., суд вважає за можливе ці вимоги відхилити, з наступних підстав.

Умовами Договору сторонами встановлено штрафну санкцію у вигляді пені, яка нарахована позивачем за порушення зобов’язань відповідача по даній справі.

Законодавчо передбачено право суду на зменшення розміру санкцій. За приписами ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у господарському зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

З урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені у розмірі 6 221 грн. 65 коп., а в частині позову про стягнення 435 грн. 52 коп. 7% штрафу слід відмовити.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем, допустивши прострочення платежів, чим порушив умови укладеного із позивачем договору, додаткової угоди до нього та вищевказані приписи чинного законодавства, тому вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 308 грн. 53 коп., з яких 6 221 грн. 65 коп. - пеня, 144 грн. 08 коп. - 3% річних, 942 грн. 80 коп. - інфляційні втрати - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южана" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька,1; 49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Бабушкіна, 9, р/р 26008115847001 в КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 31614682) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька,1, р/р 26001132026114 в ЗАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 3052299, код ЄДРПОУ 14308368) 144 грн. 08 коп. (сто сорок чотири грн. 08 коп.) 3% річних, 942 грн. 80 коп. (дев'ятсот сорок дві грн. 80 коп.) інфляційних втрат, 6 221грн. 65 коп. (шість тисяч двісті двадцять одну грн.. 65 коп.) пені, 73 грн. 09 коп. (сімдесят три грн. 09 коп.) витрат по сплаті державного мита, 123 грн. 50 коп. (сто двадцять три грн. 50 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 16.02.10р.