Court ruling № 82191476, 05.06.2019, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 червня 2019 р. Справа №200/7069/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з позовною заявою Державного підприємства “Торецьквугілля” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0010971303 від 30.08.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 36 327 505,78 грн.,

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства “Торецьквугілля” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0010971303 від 30.08.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 36 327 505,78 грн.

В позовній заяві Позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, вмотивоване скрутним матеріальним становищем.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Також, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі. Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не було надано суду доказів щодо сплати судового збору.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою майнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена вимога майнового характеру, а саме скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на суму 36 327 505,78 грн.

Отже розмір судового збору за подання вищевказаного адміністративного позову складає 19 210,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень частини першої статті 133 КАС України, повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Дослідивши матеріали справи та клопотання Позивача про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що на підтвердження тяжкого фінансового стану Позивачем не надано належних і допустимих, у розумінні статей 73, 74 КАС України, доказів, а отже, не доведено достатніх і необхідних підстав для відстрочення сплати судового збору.

На думку суду, посилання позивача на майновий стан в зв`язку з відсутністю можливості сплати судового збору в цьому випадку є недоречним. Більш того, наведена норма, що дає право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку щодо необґрунтованості заявленого позивачем клопотання та відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем також не надано доказів щодо платоспроможності сплатити судового збору у майбутньому під час вирішення справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що позивач до суду не надав до другого екземпляру позовної заяви додатками до неї для надіслання її судом відповідачу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору відповідно до заявлених вимог майнового характеру, про що надати суду оригінал квитанції, надати до другого екземпляру позовної заяви додатки до позову.

Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами, наявними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 123, 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Державного підприємства “Торецьквугілля” про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі – відмовити.

Позовну заяву Державного підприємства “Торецьквугілля” до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0010971303 від 30 серпня 2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 36 327 505,78 грн. - залишити без руху.

Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання :

- оригіналу квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову;

- надати до другого екземпляру позовної заяви додатки до позову в копіях.

Роз`яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у випадку неусунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута; у разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день її первинного подання.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Шинкарьова І.В.