Decision № 8218953, 02.02.2010, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.10р.Справа № 3/413-09 За позовом Комунальне підприємство "Виробниче об'єднання житлово-комунального господарства м. Вільногірська", м. Вільногірськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м. Вільногірськ

Третя особа: Закрите акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", м. Вільногірськ

про стягнення 17 100,09 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Тогоєва О.М., начальник юр. відділу, дов. №2 від 04.01.10р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

3-ої особи - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг з оплати послуг з транспортуваннюя питної води на загальну суму 15 791, 32 грн., пеню у сумі 1 308,77 грн.

Відповідач відзив на позов не надав.

Третя особа пояснень на позов не надала.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2006р. сторонами укладено договір № 05/5-06/194-В про забезпечення питною водою (далі Договір), за яким, Позивач зобов’язався забезпечувати подачу води шляхом транспортування її від межі балансової належності з філією "Вільногірський ГМК" своїми мережами до межі балансової належності Відповідача, а Відповідач, у свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати вартість отриманої води та вартість транспортування питної води (п. 1.1 –1.3 Договору).

Позивач договірні зобов’язання за Договором виконував, що підтверджується актом відпуску води з водопровідної мережі Позивача, виписками банку щодо платежів Відповідача за рахунком Позивача № 2990 від 20.07.2009р.

Відповідач за послуги Позивача розрахувався частково, у результаті чого, у Відповідача утворився борг у розмірі 15 791,32 грн., що підтверджується: Договором, актом відпуску води з водопровідної мережі Позивача, виписками банку щодо платежів Відповідача за рахунком Позивача № 2990 від 20.07.2009р., розрахунком стягуваної суми, рахунком, поясненнями представника Позивача.

У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Посилаючись на п. 4.4 Договору, яким за прострочення платежу, починаючи з 11 числа місяця наступного за розрахунковим, передбачено нарахування пені, Позивачем на прострочений борг Відповідача нараховано пеню –1 308,77 грн.

Однак, при розрахунку пені Позивачем не враховано, що частину боргу –53443,08 грн. Відповідачем сплачено 30.07.2009р., тобто своєчасно, тому, перевіривши розрахунок Позивача, судом встановлено, що розмір пені становить –1 288,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", 51700, м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31 (код ЄДРПОУ 30809384) на користь Комунальне підприємство"Виробничеоб'єднанняжитлово-комунальногогосподарства м. Вільногірська", 51700, м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, 53 (код ЄДРПОУ 20240048) 15791,32грн. –боргу, 1 288,00 грн. –пені, 170,79 грн. - витрат по сплаті державного мита, 235,71 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           С.Г. Юзіков

Рішення підписане____