Decision № 8217536, 16.02.2010, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 лютого 2010 р.           Справа 13/11-10

за позовом:Приватного підприємства "Облагрохім-2000" (юр.адреса: 18005, м.Черкаси, вул.Благовісна, 455, кв.113; фактична адреса: 18015, м.Черкаси, вул. Піонерська, 54; 18015,м.Черкаси, вул.М. Красовського,6, кв.50, код ЄДРПОУ 32268346)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю Кінний завод "Вінничина" (22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця, вул.Леніна,8, код ЄДРПОУ 32652553)

про стягнення 62 433,00 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Луніна К.В., довіреність

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 28.12.2009 р. порушено провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Облагрохім-2000" до Товариства з обмеженою відповідальністю Кінний завод "Вінничина" про стягнення 62 433,00 грн. боргу, що включає в себе 49800,00 грн. - основного боргу; 2484,54 грн. - три проценти річних; 10148,51 - інфляційних збитків та призначено до слухання на 27.01.2010 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання було відкладено на 16.02.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 30.01.2010 р. №723р-725р та рекомендоване поштове повідомлення отримання ухвали відповідачем №233573 від 03.02.2010 р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представником позивача було подано суду клопотання в якому він, в зв'язку із здійсненим перерахунком інфляційних витрат та трьох процентів річних, уточнює свої позовні, вимоги та просить стягнути з відповідача 46400,00 грн. - основного боргу; 469,08 грн. - три проценти річних; 2218,24 грн. - інфляційних збитків. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Зазначене клопотання розцінюється судом як відмова позивача від нарахування 3400,00 грн. - основної суми боргу, 2015,46 - трьох процентів річних та 7930,27 - інфляційних збитків відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

На підставі усної домовленості 17.04.2008 р. позивачем, на виконання своїх зобов'язань, було поставлено відповідачу товар на суму 49800,00 грн., що підтверджується обопільно підписаною видатковою накладною №РН-0000025 .

Відповідачем оплата за отриманий товар здійснення не була, в зв'язку з чим позивачем на його адресу була направлена претензія про погашення 49800,00 грн. - основної суми боргу, 2030,00 грн. - три проценти річних та 8617,00 грн. - інфляційних витрат №334 від 31.08.2009 р., яка була отримана відповідачем, про що свідчить відмітка рекомендованого поштового повідомлення №555560 від 03.09.2009 р., проте залишення останнім без реагування.

Наявність 49800,00 грн. основної суми боргу перед позивачем відповідачем станом на 06.10.2009 р. визнавалась, про що свідчить наданий позивачу гарантійний лист від 06.10.2009 р., в якому відповідач підтверджує наявність основної суми боргу перед Приватним підприємством "Облагрохім-2000" та зобов'язується його сплатити до 01.01.2010 р., однак проплата ним була здійснена лише частково.

Таким чином основний борг відповідача за отриману продукцію на день розгляду справи складає 46400,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище зазначеною видатковою накладною, свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 46400,00 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 469,08 грн. - три проценти річних та 2218,00 грн. - інфляційних збитків, згідно наданого розрахунку, з покладанням на відповідача судових витрат пропорційно сумі задоволених вимог.

Так як відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провадження по справі в частині стягнення з відповідача 3400,00 грн. - основної суми боргу, 2015,46 грн. - трьох процентів річних та 7930,27 грн. - інфляційних збитків припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

          Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України,ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, п.4 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кінний завод "Вінничина" (22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця, вул.Леніна,8, код ЄДРПОУ 32652553) на користь Приватного підприємства "Облагрохім-2000" (юр.адреса: 18005, м.Черкаси, вул.Благовісна, 455, кв.113; фактична адреса: 18015, м.Черкаси, вул. Піонерська, 54; представник: 18015,м.Черкаси, вул.М. Красовського,6, кв.50, код ЄДРПОУ 32268346) 46400,00 грн. - основного боргу; 469,08 грн. - три проценти річних; 2218,00 грн. - інфляційних збитків; 490,87 грн. - витрат на державне мито та 185,85 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених вимог.

3. Провадження в частині стягнення 3400,00 грн. - основної суми боргу, 2015,46 грн. - трьох процентів річних та 7930,27 грн. - інфляційних збитків - припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення направити сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 лютого 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2-4 - позивачу (юр.адреса: 18005, м.Черкаси, вул.Благовісна, 455, кв.113; фактична адреса: 18015, м.Черкаси, вул. Піонерська, 54; представник: 18015,м.Черкаси, вул.М. Красовського,6, кв.50)

5 - відповідачу (22613, Вінницька область, Оратівський район, с.Човновиця, вул.Леніна,8)