Court ruling № 82154171, 03.06.2019, Slobidskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Kominternivskyi District Court of Kharkiv City)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/133/2019 Справа №641/939/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова, в складі: головуючого – судді Маньковської О.О., за участю прокурора – Кейдун Д.Б., захисника обвинуваченого – адвоката Ткачова В.О., обвинуваченого – ОСОБА_1 , секретаря – Лосковської А.В., при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 42017221040000085 від 25.10.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому, внесені до ЄРДР за № 42017221040000085 від 25.10.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Судом на розв`язання поставлене питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , в порядку вимог ч. 3 ст. 331 КПК України.

Прокурор вважав необхідним продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , при цьому вказав, що обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що дає підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, ризики, встановлені положеннями ст.177 КПК України, на цей час не змінились.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ткачов В.О. проти продовження строку запобіжного заходу заперечували. При цьому обвинувачений заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, в обґрунтування клопотання посилався на стійкі соціальні зв`язки, зокрема, наявність постійного місця проживання та реєстрації, на утриманні має малолітніх дітей, одружений, має позитивну характеристику. Крім того, обвинувачений посилався на не надання прокурором доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29.12.2017 р. застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в подальшому, запобіжний захід було продовжено, у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України з можливістю внесення застави.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення (злочину), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

З огляду на викладене з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, суд вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою, оскільки на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів.

Суму розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.12.2017 року в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, з покладенням відповідних обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 в разі внесення визначеної суми застави – залишити без змін.

Крім того, при вирішенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу, суд приходить до наступного.

Так, згідно положень ч. ч. 1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України, зокрема, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувачений посилається на недоведеність прокурором підстав, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому ж, заявляє клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, який в тому числі, може бути застосований, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, обвинувачений не зазначає обставини, які виникли після прийняття або існували під час прийняття попереднього рішення про обрання чи зміну запобіжного заходу, які не розглядались судом, та які є підставою для зміни запобіжного заходу.

Також, в клопотанні обвинуваченого відсутні посилання на наявність достатніх підстав вважати, що змінилися, зникли чи зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор.

Враховуючи, що в обґрунтування клопотання не наведено будь-яких нових даних, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 197, 199,376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 30 липня 2019 року.

Суму розміру застави, визначеної ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 29.12.2017 року в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень, з покладенням відповідних обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 в разі внесення визначеної суми застави – залишити без змін.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя- О . О . Маньковська