Sentence № 82085663, 30.05.2019, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Справа № 711/3651/19

Провадження № 1-кп/711/277/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Угорчука В.В.

при секретарі Шульга С.О.

за участі прокурора Шкреба А.А., представника потерпілого Коржа В.М., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси судовий розгляд кримінального провадження за звинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою освітою, судимого:1) 24.12.2010 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 4 роки із іспитовим строком 3 роки на підставі ст. 75 КК України; 2) 22.02.2012 р. Черкаським районним судом Черкаської області за ст.ст. 122 ч.1, 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, звільненого 24.06.2014 р. на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію у 2014 році»; 3) 08.11.2018 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки із іспитовим строком 1 рік на підставі ст. 75 КК України; 4) 24.04.2019 р. Черкаським районним судом м. Черкаси за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців, мешканця АДРЕСА_1 ,

в скоєнні злочину, відповідальність за який передбачена ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України,

встановив:

Підсудний (обвинувачений) ОСОБА_1 , будучи судимим за ч.2 і ч.3 ст. 185 КК України, повторно вчинив умисне кримінальне правопорушення (злочин) наступних обставин.

Приблизно о 13 годині 10 січня 2019 року ОСОБА_1 з метою незаконного заволодіння чужим майном переліз через бетонний паркан на охоронювану територію ПАТ «Азот», розташованого в АДРЕСА_2 , та зайшов до приміщень в секторі № 202, де заволодів майном ПАТ «Азот», а саме – клапаном запірним сальниковим ДУ 50 РУ 16, двома кришками засувок ДУ 150 РУ 16, одним клапаном зворотнім ДУ 50 РУ 16 масою 10 кг, а всього загальною вартістю 882 грн.33 коп.

Далі з метою завершення злочинного умислу Устенко перекинув вказане майно через огорожу і почав почергово переносити і складати неподалік паркану підприємства, але не встиг вчинити всіх дій для завершення злочинного умислу до кінця, які планував вчинити, з причин, що не залежали від його волі, тому що був помічений і викритий працівниками охорони ПАТ «Азот», які намагались його затримати в той час, коли ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що його дії викрито, утримуючи при собі чуже майно – клапан запірний сальниковий ДУ 50 РУ 16, яким він заволодів на охоронюваній території підприємства, почав втікати від працівників охорони. Зрозумівши, що втекти з місця злочину з викраденим не вдасться через вагу клапана, Устенко викинув його неподалік паркану, а сам втік з місця події.

Цими діями, які розпочались як повторне таємне викрадення чужого майна з проникненням до складських приміщень сектору № 202 охоронюваної території ПАТ «Азот», а продовжились у відкрите викрадення чужого майна, але до кінця не звершені з причин, що не залежали від його волі, тому що ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України – незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав повністю і пояснив, що з метою вчинення крадіжки металевих предметів, які планував здати на металобрухт, біля 13 години 10.01.2019 р. переліз через паркан на територію ПАТ «Азот», де в одному із незачинених приміщень взяв металеві засувки, які перекинув через паркан і почав почергово переносити за залізничні рейки, але був помічений охоронцями. Тоді він із однією із засувок намагався втекти, але із-за її ваги викинув її, а сам втік, але згодом був затриманий.

Вартість викраденого майна визначена висновком судової товарознавчої експертизи.

Із копії вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року встановлено, що ОСОБА_1 станом на 10.01.2019 року був судимим за ч.2, 3 ст. 185 КК України.

Інші докази суду для дослідження не надавались, хоча суд роз`яснив сторонам обвинувачення і захисту, а також представнику потерпілого вимоги ч.3 ст. 349 КПК України. Учасники судового розгляду не оспорювали фактичних обставин справи.

З урахуванням наведених доказів суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 з метою повторного таємного викрадення чужого майна проник на охоронювану територію і з приміщення викрав чуже майно, після чого його дії були помічені сторонніми особами і продовжились уже відкрито, тому що ОСОБА_2 намагався закінчити свої дії по заволодінню чужим майном, але з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, він скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України – незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи покарання у межах, встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, суд враховує обставини його скоєння, ступінь його тяжкості, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Пом`якшує покарання підсудного ОСОБА_1 повне визнання ним своєї вини. Обтяжує його покарання рецидив злочинів, тому що він судимий за умисний злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України, і знову вчинив умисний злочин. За місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, під наглядом у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Суд враховує, що обвинувачений неодноразово визнавався винним у вчиненні умисних злочинів і відбував покарання у виді позбавлення волі, але не виправився, тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі. Остаточне покарання йому необхідно призначити із урахуванням ч.4 ст. 70 КК України.

Суду надано документально підтверджені витрати на залучення експерта, тому суд стягує ці витрати з обвинуваченого згідно з положеннями ч.2 ст. 124 КПК України.

У відповідності до ч. 9 ст. 100 вказаного Кодексу речові докази у справі – предмети викрадення, необхідно залишити в розпорядженні потерпілого. Суду не доведено доказове значення двох мішків та двох ножів для цього кримінального провадження, тому ножі необхідно знищити, а два мішки – залишити в розпорядженні потерпілого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, але з урахуванням винесення обвинувального вироку суд застосовує до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням, призначеним вироком Черкаського районного суду Черкаської області, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, частково відбуте за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року.

Строк покарання обчислювати з 30 травня 2019 року.

До набрання вироком законної сили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 1144 грн.

Предмети викрадення і два мішки – залишити в розпорядженні ПАТ «Азот», два ножі, які зберігаються в камері речових доказів Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області - знищити.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку, обвинуваченим – з дня вручення копії вироку.

Головуючий: В. В. Угорчук