Decision № 82075270, 29.05.2019, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 р. № 400/1193/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

про:стягнення податкового боргу в сумі 4538155,13 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДФС у Миколаївській області, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” про стягнення податкового боргу в сумі 4538155,13 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має узгоджений податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Сторони надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. На підставі ч. 3 ст.194 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 4538155,13 грн. (з урахуванням пені у сумі 50,13 грн.), що підтверджується:

- податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2018 року, якою відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 550789,00 грн. (а.с. 12);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2018 року, якою відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 363529,00 грн. (а.с. 13);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2018 року, якою відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 529030,00 грн. (а.с. 14);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2018 року, якою відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 780906,00 грн. (а.с. 15);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2018 року, якою відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 1648095,00 грн. (а.с. 17);

- податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2019 року, якою відповідач самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 665756,00 грн. (а.с. 18).

Відповідно до ст. 203 Податкового Кодексу України, Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив визначену суму податкового зобов`язання, внаслідок чого у нього виник податковий борг в сумі 4538155,13 грн.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 ПК України крiм випадкiв, передбачених податковим законодавством, платник податкiв самостiйно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пенi, яку зазначає у податковiй (митнiй) декларацiї або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановленi цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пенi вважається узгодженою.

Податкові зобов`язання, самостійно визначені платником податків, не підлягають оскарженню згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 32-17 від 04.07.2016 р. на суму 181837,18 грн.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, доказів сплати податкового боргу чи оскарження вимоги суду не подав.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Оскільки прохальна частина позову містить альтернативні вимоги щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках або за рахунок готівкових коштів відповідача, та є нечіткою щодо виконання судового рішення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір без зазначення способу виконання рішення.

Судові витрати покладаються на позивача і стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, ідентифікаційний код 31948866) задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000, ідентифікаційний код 31948866) в дохід держави податковий борг у сумі 4538155,13 грн. (чотири мільйони п`ятсот тридцять вісім тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 13 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко