Court ruling № 82065156, 29.05.2019, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 640/19631/18

н/п 2-з/640/118/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Лях М.Ю., при секретарі - Хомінської Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), подану його представником – адвокатом Малою Наталією ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2019 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 09.12.2009 року в розмірі 27789511,00 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.05.2019 року задоволено заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2019 року, скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 30.01.2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

28.05.2018 року представник позивача подала до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, в якій просить вжити заходів по забезпеченню вказаного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 в межах суми заявлених позовних вимог - 27 930 020,00 грн., а саме квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1012709446101 та приміщення площею 58,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 вулиця Рилєєва АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 26702909. Позивач посилається на те, що існує велика ймовірність, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути або зменшитись за кількістю, що в результаті може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Суд, вивчивши доводи заяви та матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, має право вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно положень ч. 1 ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову є, зокрема, накладенням арешту на майно. У розумінні ст. ст. 150, 151 ЦПК України, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 та п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього в інших осіб.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.05.2019 року відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1012709446101 та приміщення площею 58,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 вулиця Рилєєва АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 26702909.

Як роз`яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Наведені позивачем обставини дають підстави вважати, що існує реальна загроза ускладнення або унеможливлення виконання рішення у разі задоволення позову, що потребує вжиття заходів забезпечення позову.

За змістом ч.2ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається у разі якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , а зазначене в заяві позивача обґрунтування, дає суду підстав для висновку щодо існування реальної загрози утруднення виконання чи неможливості виконання можливого судового рішення про задоволення позовних вимог в розрізі предмету спору та його взаємозв`язку із тим видом забезпечення позову, який просить застосувати позивач, а тому суд надходить до висновку про те, що вимоги, викладені у заяві про забезпечення позовних вимог підлягають задоволенню частково.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, обставин справи, суд вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідок заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та ускладнити їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій може запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже ні права позивача, ні права відповідачів, чи інших осіб не будуть порушені. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може привести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, оскільки такий вид забезпечення позову є адекватним позовним вимогам та унеможливить порушення прав інших осіб до розгляду справи по суті.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-154, 260, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Малою Наталією Олександрівною про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно в межах суми заявлених позовних вимог, що належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1012709446101 та приміщення площею 58,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 26702909.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали негайно надіслати позивачу для пред`явлення до виконання.

Копію ухвали після виконання направити відповідачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях