Decision № 82012012, 17.05.2019, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 року м.Київ справа № 320/1155/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області, про зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому позивач просить суд:

- зобов`язати Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернутися із поданням відповідно до вимог чинного законодавства до Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10369,40 грн., сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1132204708.1 від 13.09.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що 13.09.2018 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №748, було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначив про те, що ним було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 10369,40 грн.

Проте, позивач наголосив на тому, що він придбав житло вперше і разом із дружиною, ОСОБА_2 , перебувають на обліку для поліпшення житлових умов, а тому він не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, на яку отримав відмову.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною та просить суд зобов`язати відповідача звернутися із поданням відповідно до вимог чинного законодавства до Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 10369,40 грн.

Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ічнянським РВ УМВС України в Чернігівській області 10.11.2005 (а.с.38-44).

Відповідно до довідки від 10.09.2018 №1093, виданої Щасливською сільською радою Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку при Щасливській сільській раді Бориспільського району Київської області у складі родини тестя ОСОБА_3 1956 р.н., який перебуває на обліку з 09.10.1986 на загальній черзі. Проживають в однокімнатній квартирі. Склад сім`ї - 6 осіб (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2018 між ОСОБА_4 ( Продавець ) та ОСОБА_1 ( Покупець ) було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким В.В. та зареєстрований в реєстрі за №748.

За умовами п.1.1 договору продавець передає, а покупець приймає у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: загальна площа - 70,9 кв.м., житлова площа - 42,9 кв.м., кількість кімнат - 3.

Пунктом 2.1 договору визначено, що продаж майна за домовленістю сторін вчинено за суму 1036940,00 грн., які сплачені покупцем продавцю до підписання цього договору.

Відповідно до п.5.1 договору право власності на квартиру, що є предметом договору, у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з п.5.2 договору збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 10369,40 грн., внесення якого передбачене чинним законодавством України, сплачений покупцем до підписання цього договору.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2018 №137995658 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким В.В. було прийнято рішення від 17.09.2018 №43038282 про державну реєстрацію за позивачем права власності на вказану квартиру (а.с.45).

Судом встановлено, що позивачем було сплачено збір з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 10369,40 грн., що підтверджується квитанцією від 13.09.2018 №0.0.1132204708.1 (а.с.9) та довідкою Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області від 04.04.2019 №02-10/280 (а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про повернення суми сплаченого збору до пенсійного фонду при купівлі квартири від 17.12.2018, у якій позивач просив повернути йому сплачений 13.09.2018 по квитанції №0.0.1132204708.1 збір до пенсійного фонду в розмір 10369,40 грн. - 1% вартості придбаної ним квартири.

У вказаній заяві позивач зазначив, що він не є суб`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки ОСОБА_1 придбав квартиру вперше та він перебуває на черзі на отримання житла.

Вказана заява була прийнята відповідачем 17.12.2018, про що свідчить відтиск штампу за №6389/04-05-08 на вказаній заяві (а.с.26-27).

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач не надав жодної відповіді на заяву позивача, а тому ОСОБА_1 звернувся із повторною заявою до Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.

Так, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 05.02.2019, у якій просив розглянути подану ним 17.12.2018 заяву про повернення суми сплаченого збору до пенсійного фонду при купівлі квартири (а.с.14).

Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 05.02.2019 №1427/05 відмовило позивачу у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи це тим, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору та осіб, що придбавають нерухоме майно вперше не входить до компетенції Пенсійного фонду України. У зв`язку з відсутністю інформації щодо прав власності громадян на нерухоме майно підстави на повернення коштів згідно заяви позивача відсутні (а.с.16).

Не погоджуючись з відмовою відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 10369,40 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду про зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.9 ст.1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 ч.1 ст.2 цього Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі-Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.

Пунктом 8 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Судом встановлено, що факт придбання позивачем квартири у власність підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 13.09.2018, посвідченим приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Куницьким В.В. та зареєстрований в реєстрі за №748.

Право власності на вказану квартиру зареєстровано за позивачем, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відповідно до довідки Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області від 04.04.2019 №02-10/280 кошти ОСОБА_1 у сумі 10369,40 грн. були зараховані 13.09.2018 на рахунок Державного бюджету 31117156010103 Бориспільське управління Казначейства/Бориспільський район/24140500, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 38007070, код бюджетної класифікації 24140500, символ звітності банка 156 (а.с.23).

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

У листі від 05.02.2019 №1427/05 відповідач зазначив про те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно та не наділений повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних органів встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими. Так, аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 21.08.2018 (справа №819/657/17), від 20.03.2018 (справа №819/1249/17), від 19.06.2018 (справа № 819/1554/16) та від 23.04.2019 (справа №802/1566/17-а).

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що повернення помилкового сплачених коштів, у тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, здійснюється органами Державної казначейської служби України лише за умови попереднього звернення до них органів, що контролюють справляння надходжень бюджету з поданням, суд дійшов висновку про те, що позивачем було обрано правильний спосіб захисту порушених прав, шляхом зобов`язання відповідача сформувати та подати до Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення позивачу 10369,40 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією від 06.03.2019 №8 (а.с.3).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, становить 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов`язати Бориспільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код: 37838060, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м.Бориспіль, вул.Головатого, буд.4) сформувати та подати до Бориспільського управління Державної казначейської служби України Київської області подання про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 10369,40 грн. (десять тисяч триста шістдесят дев`ять грн. 40 коп.) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код: 37838060, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м.Бориспіль, вул.Головатого, буд.4).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 17.05.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.