Decision № 81948838, 17.05.2019, Khmelnytskyi District Administrative Court

Справа № 560/1025/19

РІШЕННЯ

іменем України

17 травня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Василевської К.В. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Столаби Ю.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області від 17.01.2019 року № 086018 про застосування до фізичної особи - підприємця Мостового Станіслава Станіславовича адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн., за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугувала відсутність у водія транспортного засобу, який належить позивачу, квитково-касового листа, що на думку посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу.

Вказує, що обов`язок ведення квитково-касових листів був встановлений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України "Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу" № 279 від 31.05.2000 року.

Однак, вказаний наказ та затверджена ним Інструкція втратили чинність згідно з наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.05.2006 року № 503 з 02.10.2006 року, а тому починаючи з 02.10.2006 року форма квитково-касового листа та порядок його заповнення чинним законодавством не врегульований.

Таким чином, позивач вважає, що вимога статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо наявності у водія автобусу квитково-касового листа під час здійснення регулярного пасажирського перевезення за відсутності законодавчо визначених вимог до форми квитково-касового листа та порядку його заповнення не може бути застосована у даному випадку.

Також позивач зазначає про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи за вчинене порушення в Управлінні Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити вказаний адміністративний позов.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення за змістом адміністративного позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначила, що за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до статті 60 цього Закону до позивача правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за вчинене ним порушення.

Тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наведені у письмовому відзиві обставини, в яких зазначила, що дії відповідача щодо проведення перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III, Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567, на підставі направлення на перевірку № 003853 від 07.12.2018 року, відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області у період з 10.12.2018 року по 16.12.2018 року, посадовими особами відповідача 10.12.2018 року проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Mercedes-Benz 709 D, номерний знак НОМЕР_1 , що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складений акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.12.2018 року.

Під час перевірки встановлено, що водій транспортного засобу - ОСОБА_1 , здійснював перевезення пасажирів за маршрутом "Хмельницький - Городок" та "Городок-Хмельницький".

На час здійснення перевірки виявлено, що у відповідача відсутній квитково - обліковий лист, чим порушені вимоги статей 39, 40 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року № 176.

Водій транспортного засобу, він же і перевізник і власник - ОСОБА_1 , зі змістом акту перевірки ознайомлений, однак від підпису акту перевірки та надання пояснень по суті виявлених посадовими особами відповідача порушень, відмовився.

На підставі проведеної перевірки начальником Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області винесена постанова від 17.01.2019 року № 086018 про застосування до фізичної особи - підприємця Мостового Станіслава Станіславовича адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.

У постанові зазначається, що позивачем допущене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що передбачена відповідальність передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону (надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 23.02.2006 №3492-IV (далі - Закон №3492) передбачає, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно із частиною 1 статті 5 Закону №3492 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до статті 39 Закону №3492 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно із абзацом 3 статті 60 Закону №3492 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи, а саме: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567) передбачає, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як встановлено судом із пояснень представників сторін та з матеріалів справи, Управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області винесена постанова від 17.01.2019 року № 086018 про застосування до фізичної особи - підприємця Мостового Станіслава Станіславовича адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн. за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (здійснення перевезення пасажирів без оформлення квитково-касового листа).

Суд звертає увагу на те, що відсутність належно оформленого квитково - касового листа не може бути порушенням статті 39 Закону №3492, враховуючи наступне.

У постанові про накладення на позивача адміністративно - господарського штрафу не вказано, які саме документи не пред`явив водій транспортного засобу уповноваженим особам контролюючого органу під час проведення перевірки, вказується тільки про порушення позивачем абзацу 3 статті 60 Закону № 3492.

При цьому, такий документ як квитково - касовий лист зазначений тільки в акті перевірки, і за його змістом суть порушення полягає в його відсутності.

Наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000 року № 279, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.2000 року за № 369/4590, затверджено Інструкцію про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, додатком №13 до якої затверджено форму квитково-касового листа.

Згідно із наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25 травня 2006 року № 503 наказ № 279 втратив чинність.

Таким чином, на час проведення відповідачем перевірки та прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу на позивача, на законодавчому рівні не існувало визначеної форми квитково-касового листа та порядку його ведення.

Отже, на думку суду, приписи статті 39 Закону № 3492 є нечіткими, неузгодженими і непередбачуваними у застосуванні, адже допускають декілька варіантів юридично значимої поведінки суб`єктів правовідносин та множинне розуміння їх обов`язків, що є порушенням принципу правової визначеності.

Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема, передбачуваності (прогнозованості) законодавчої політики в соціальній сфері та стабільності правових норм як відсутності частого внесення змін до нормативно-правових актів. Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій та правовідносин, що виникають.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини ступінь чіткості, що має забезпечуватися у формулюваннях національних законів - яка в жодному випадку не може передбачити всі непередбачувані обставини, - значною мірою залежить від змісту даного документа, сфери, на яку поширюється даний закон, а також кількості та статусу тих, кому цей закон адресований (рішення у справі Вогт (Vogt v. Germany) від 02.09.1995).

Якість закону вимагає, щоб він був доступний для даної особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. Закон має містити досить зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б громадянам належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими державні органи уповноважені вдаватися до втручання в право.

Оскільки судом встановлено відсутність на законодавчому рівні затвердження форми квитково-касового листа та порядку його ведення, положення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" в частині зобов`язання водія мати квитково-касовий лист суперечать загальним принципам правової визначеності.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосовування до позивача адміністративно-господарського штрафу з приводу відсутності у водія автобусу заповненого квитково-касового листа, оскільки форма та порядок ведення зазначеного документу не передбачені чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №802/1836/17-а.

Суд, вирішуючи спір враховує пояснення позивача про те, що він при проведенні перевірки не міг надати квитково-касовий лист, оскільки останній знаходився в касі автовокзалу, про що він повідомив інспекторів, які проводили перевірку, але вказана інформація ними не була взята до уваги.

Постанова про накладення на позивача адміністративно - господарського штрафу містить тільки посилання на правову норму, яку, на думку відповідача, порушив позивач під час здійснення пасажирських перевезень, тобто не зазначено в чому саме полягає суть порушення, передбаченого статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника відповідача щодо того, що квитково-касовий лист у відповідача був відсутній, оскільки в матеріалах справи є копія вказаного листа, заповненого 10.12.2018 року.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови відповідача від 17.01.2019 року № 086018.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах не діяв у відповідності норм частини 2 статті 2 КАС України.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність винесення оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області від 17.01.2019 року № 086018 про застосування до фізичної особи - підприємця Мостового Станіслава Станіславовича адміністративно - господарського штрафу в сумі 1700,00 грн., за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-III.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн., (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 травня 2019 року.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)

Головуючий суддя В.К. Блонський