Court ruling № 81906153, 22.05.2019, Chuhuiv City Court of Kharkiv Oblast

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1861/19

Провадження № 1-кс/636/794/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Чугуїв

Слідчий суддя Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнська С.А., розглянувши клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області Калугіна С.Г., погоджене з прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Копйовим О.М. по кримінальному провадженню №12019220440000587 від 10 травня 2019 року про арешт майна,

встановив:

Чугуївським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019220440000587 від 10.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

13.05.2019 року до слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області надійшло клопотання про арешт майна, в якому слідчий Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області Калугін С.Г. просить накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події за адресою: Харківська область, Шевченківський район, узбіччя автодороги на автошляху Чугуїв - Мілове (41 км+350 метрів), речові докази у кримінальному провадженні №12019220440000587 від 10.05.2019 року, та наразі зберігаються в камері схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області та майданчику тимчасового тримання Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміної О.П. дане клопотання повернути прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години з дня отримання ухвали для усунення недоліків, перелічених в мотивувальній частині цієї ухвали.

21 травня 2019 року до слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області надійшло зазначене клопотання після усунення недоліків, в якому слідчий просить накласти арешт на вилучені в ході огляду місця події за адресою: Харківська область, Шевченківський район, узбіччя автодороги на автошляху Чугуїв - Мілове (41 км+350 метрів), речові докази у кримінальному провадженні №12019220440000587 від 10.05.2019 року, та наразі зберігаються в камері схову Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області та майданчику тимчасового тримання Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області, та поновити процесуальний строк на внесення зазначеного клопотання, який органом досудового розслідування пропущений з поважних причин.

Вивчивши додані до клопотання документи, вважаю, що строки його подання після усунення недоліків не пропущені, так як клопотання подане в межах встановленого суддею строку для усунення недоліків, що вбачається зі штампу на конверті, тому в поновленні процесуального строку немає необхідності.

Щодо заявлених в клопотанні вимог про арешт вилученого майна приходжу до наступного.

Частиною першою ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною другою ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ст. 98 КК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено в ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частина 2 ст.173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, і: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього кодексу).

Однак, клопотання слідчого про арешт майна вказаним вимогам не відповідає, на що прокурор, погоджуючи дане клопотання, не звернув увагу.

Клопотання не містить будь-якого аналізу доводів, а також наявності ризиків (яких саме), передбачених абзацом другим частини 1 ст. 170 цього кодексу. Слідчий лише зазначає, що у органу досудового розслідування достатні підстави вважати про існування ризиків та реальних загроз зміни або знищення тимчасово вилученого майна, однак які саме підстави має на увазі слідчий судом не встановлено.

Особливу увагу слідчий суддя звертає на той факт, що в порушення вимог ст. 171 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна не містить жодних відомостей про документи, які підтверджують право власності на вилучені речі та які належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

В клопотанні йдеться про те, що автомобіль знаходиться у користуванні ОСОБА_1 . BMW 520i, державний знак Республіки Польща, НОМЕР_1 , 1998 року випуску, підтвердження чого в матеріалах клопотання відсутні. Крім того, відсутні докази на підтвердження причетності до вчинення кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння саме ОСОБА_1 Орган досудового розслідування вказує на те, що разом із підозрюваним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підозрюється невстановлена особа, у змові з якою він вчинив крадіжку з домоволодіння ОСОБА_3 .

В клопотанні не зазначено та до клопотання не додано жодних документів, які б підтверджували факт тимчасового вилучення автомобіля BMW 520i, державний знак республіки Польща, WND 53587, 1998 року випуску, та правові підстави такого вилучення і його перебування на майданчику тимчасового тримання Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області. Тобто, з клопотання не вбачається, що автомобіль, на який слідчий просить накласти арешт, є тимчасово вилученим майном, не зазначеного коли і в кого він був вилучений.

Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області Дьоміної О.П. від 14 травня 2019 року, якою зазначене клопотання про арешт вилученого майна вже поверталося прокурору для усунення вищезазначених недоліків, в повному обсязі так і не виконана.

Стаття 173 ч. 1 КПК України зазначає, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 цього кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Чугуївського ВП ГУ НП в Харківській області Калугіна С.Г., погоджене з прокурором Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Копйовим О.М., по кримінальному провадженню №12019220440000587 від 10 травня 2019 року про арешт майна відмовити.

Роз`яснити учасникам процесу, що в такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя С.А. Оболєнська