
Провадження №1-кп/447/36/19 Справа №447/989/18
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2019 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Карбовніка І.М.
при секретарі судового засідання Данилів О.І.
прокурора Гошовський М.В.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Волкун О.Р.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві Львівської області матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР під № 12018140250000045 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України -
в с т а н о в и в :
В провадженні Миколаївського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України .
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що строк тримання під вартою, який був обраний обвинуваченому на досудовому слідстві закінчується 19.05.2019 року, а розгляд справи по суті не завершений.
Обвинувачений ОСОБА_2 М проти задоволення клопотання прокурора заперечував.
Захисник Волкун О.Р. в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив обрати обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У відповідності до ст.331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши думку обвинуваченого, захисника обвинуваченого, прокурора суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися слідчим суддею при обранні ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч.3 ст. 185 КК України у виді тримання під вартою у Львівському СІЗО УДПтСУ у Львівській області - продовжити терміном до 17.07.2019 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , його захиснику, прокурору та направити начальнику ЛСІ №19 УДДУ ПВП у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Карбовнік І. М.
The court decision No. 81892221, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast was adopted on 17.05.2019. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 447/989/18. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: