
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про передачу адміністративної справи за підсудністю
17 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1594/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування протоколу та постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування протоколу про порушення митних правил №0038/10000/18 від 16 січня 2018 року та постанови в справі про порушення митних правил №0038/10000/18 від 26.04.2018 року.
Дана справа не підсудна Волинському окружному адміністративному суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 1 КАС України встановлено, що даний Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 статті 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 20 цього Кодексу, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 1 статті 318 КАС України встановлено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.
Зі змісту позову слідує, що позивачем оскаржується протокол Київської міської митниці ДФС про порушення митних правил №0038/10000/18 від 16 січня 2018 року та постанова в справі про порушення митних правил №0038/10000/18 від 26.04.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті Митного кодексу України (далі – МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Статтею 524 МК України визначено, що справа про порушення митних правил розглядається за місцезнаходженням органу доходів і зборів, посадові особи якого здійснювали провадження у цій справі.
Згідно ч.1 ст.529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також те, що заявлені вимоги ОСОБА_1 предметно та територіально не підсудні Волинському окружному адміністративному суду, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі даної адміністративної справи за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
Керуючись ст.ст. 20, 29, 241, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі ст.ст.524, 529 Митного кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування протоколу та постанови передати на розгляд до Солом`янського районного суду м. Києва.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Д. Ковальчук
The court decision No. 81787362, Volyn District Administrative Court was adopted on 17.05.2019. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 140/1594/19. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: