Decision № 81725293, 24.04.2019, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ24 квітня 2019 року Справа № 160/666/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНеклеса О.М. за участі секретаря судового засіданняКолесника І.О. за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_3 Довгуль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу № 160/666/19 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, МСП, 49000) щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання (зареєстрований) АДРЕСА_1) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, проведеної з 02.10.2018 року по 04.10.2018 року;

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2018 року №0559571304 та від 30.10.2018 року №0559581304 прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, МСП, 49000) за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання (зареєстрований) АДРЕСА_1) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, проведеної з 02.10.2018 року по 04.10.2018 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 10 вересня 2018 року ним був отриманий лист відповідача від 04.09.2018 р. «Щодо підписання матеріалів перевірки», яким відповідач запрошував позивача на підписання Акту (довідки), складеного за результатами позапланової невиїзної перевірки фізичної особи з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., яке відбудеться 09.10.2018 р. о 14-00 в приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Позивач зазначив, що не отримував від відповідача документи, які є підставою для вказаної перевірки. 30.10.2018 р. відповідачем були прийняті два повідомлення-рішення № 055971304 на загальну суму 1517,21 грн. та № 0559581304 на загальну суму 19468,20 грн., за наслідками вказаної перевірки, що позивач в четвертому кварталі 2015 року отримав дохід у вигляді додаткового блага, що передбачено абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в той час як такого блага позивач не отримував.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року відкрито провадження по справі за вищезазначеним позовом та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання. У вказаній ухвалі відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

29.01.2019 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

14.02.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначає, про невизнання позову в повному обсязі та що ГУ ДФС України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 09.10.2018 р. № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1, де було встановлено, що позивачем в четвертому кварталі 2015 року було отримано дохід в сумі 80917,78 грн. за ознакою доходу «126» - додаткове благо, без визначення суми утриманого податку, джерело отримання – «Укрсоцбанк». ОСОБА_5 подано декларацію про майновий стан та доходи до Дніпродзержинської ОДПИ ГУ ДФС у Дніпропетровській області за 2015 рік, в якій не задекларовано отриманий дохід у вказаній сумі. На підставі цих висновків, і були винесені податкові повідомлення рішення від 30.10.2018 р. № 055971304 на загальну суму 1517,21 грн. та № 0559581304 на загальну суму 19468,20 грн.

У судовому засіданні 21.02.2019 р. від представника позивача – адвоката до суду надійшли: заява щодо судових витрат, якою останній просив суд врахувати, що протягом п’яти днів після ухваленні рішення суду позивачем або його представником буде подана до суду заява про розподіл судових витрат, до якої будуть подані відповідні докази сплати загального розміру судових витрат, які будуть понесені стороною позивача у зв’язку із розглядом цієї справи.

22 лютого 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про виклик та допит в якості свідка позивача у справі – ОСОБА_5.

11.03.2019 р. від відповідача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що підставою для проведення перевірки стало отримання інформації щодо нарахування у 2015 році банківською установою ПАТ «Укрсоцбанк» доходу у вигляді анулювання (спрощення) заборгованості за кредитом позивачу у сумі 80 917,78 грн. та не відображення позивачем сум оподаткованого доходу у податковій декларації. В порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення були надіслані: копія наказу ГУ ДФС України в Дніпропетровській області № -п від 04.09.2018 р. «Про проведення документальної невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5», письмове повідомлення від 04.09.2018 р. № 2077 про дату початку та місце проведення такої перевірки та лист № 54441/04-36-13-04-19 від 04.09.2018 р. «Щодо підписання матеріалів перевірки». Вказане поштове повідомлення про вручення повернуто відповідачу з відміткою про отримання 10.09.2018 р. особисто ОСОБА_5 Як свідчать матеріали перевірки, ПАТ «Укрсоцбанк»здійснено анулювання основної суми кредитної заборгованості фізичній особі ОСОБА_5 в сумі 80 917,78 грн., повідомивши боржника відповідно до вимог підпункту «д» п.п.164.2.17. п. 164.2.ст. 164 Податкового кодексу України. Оскільки, у 2015 році банком було прийняте рішення щодо анулювання (прощення) ОСОБА_5 основної суми боргу (кредиту), то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального річного оподатковуваного доходу з урахуванням норм пп.. «д» п.п.164.2.17. п. 164.2.ст. 164 Податкового кодексу України та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. У ході перевірки досліджувалось питання щодо скалдових прощеного боргу, в результаті чого розрахунок податкових зобов’язань було проведено з урахуванням положень п.п. 165я.5.. п.165.1. ст.. 165 Податкового кодексу України, та враховано лише суму основного боргу анульованого банком, про що зазначено на стор. 4-7 Акту перевірки.

14.03.2019 р. в судовому засіданні представником позивача суду була подана заява з процесуальних питань про застосування наслідків пропуску процесуальних строків, якою останній просив застосувати до доказів, наданих представником відповідача процесуальні наслідки встановлені ч.8 ст. 79 КАС України та визнати зловживанням процесуальними правами відповідачем несвоєчасне подання доказів та застосувати процесуальні наслідки, встановлені ч.3 ст. 45 КАС України.

14.03.2019 р. в судовому засіданні представником позивача суду були подані заперечення щодо додаткових пояснень із доказами позиції відповідача, щодо яких представник позивача просив суд відмовити у поданні додаткових пояснень від 05.03.2019 р.

14.03.2019 р. в судовому засіданні представником позивача суду було подане клопотання про виклик та допит позивача у якості свідка.

20.03.2019 р. до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи копій рішення № 2086-55 від 05.03.2019 р. про опис майна у податкову заставу; податкової вимоги № 2086-55 від 05.03.2019 р.; поштового конверту про надіслання рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги; витягу з сайту ПАТ «Укрпошта».

02 квітня 2019 року представником відповідача надані додаткові пояснення.

В судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2019 року.

24.04.2019 року підготовче провадження закрито та за згодою представників обох сторін розпочато розгляд справи по суті в той самий день після закінчення підготовчого засідання.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представників сторін та свідка, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 20 грудня 2007 року між ОСОБА_5 (позичальник) та АКБ «УКРСОЦБАНК» (кредитор) укладено договір кредиту №105/6-175-7, за яким кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 17000 доларів США зі сплатою 12 процентів річних за визначеним порядком повернення суми основної заборгованості.

Крім того, 20.12.2007 року між ОСОБА_5 (іпотекодавець) та АКБ «УКРСОЦБАНК» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір №105/24-172-7 в якості забезпечення виконання іпотекодавецем зобов’язань по договору кредиту №105/6-175-7 від 20.12.2007р.

18.11.2015 року ПАТ «УКРСОЦБАНК» направило повідомлення «10.1-186/37-15743 щодо припинення запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зняття заборони відчуження на речові права іпотекодавеця, у зв’язку з повним погашенням кредиту та виконанням ОСОБА_5 зобов’язань за договором кредиту №105/6-175-7 від 20.12.2007 року.

Головним управлінням ДФС України у Дніпропетровській області з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог Податкового кодексу України в частині повноти нарахування та сплати податків та зборів під час отримання доходу у вигляді додаткового блага на адресу банківської установи було направлено запит від 02.01.2018 року № 17/04-36-13-14 щодо надання документів, які підтверджують анулювання (прощення) боргу.

На вказаний запит податковим органом отримано відповідь ПАТ "Укрсоцбанк" (лист від 16.01.2018 р. року № 11.1-186/79-57) з інформацією про отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага від ПАТ "Укрсоцбанк" у четвертому кварталі 2015 року. У зв’язку з надходженням зазначеної інформації від ПАТ "Укрсоцбанк" та не відображенням позивачем цієї суми у декларації за 2015 рік контролюючим органом відповідно до вимог п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було прийнято рішення у формі наказу від 04.09.2018 року № 5049-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_5 Також, контролюючим органом було складено письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Зазначені наказ про проведення перевірки, письмове повідомлення, а також листом від 04.09.2018 року №54441/04-36-13-04.19 «Щодо підписання матеріалів перевірки» були направлені позивачу рекомендованим листом та отримані ним особисто 10.09.2018 року, про що свідчить поштовий конверт від поштового вкладення з номером штрих-коду 4900506130862, доданий до матеріалів позивачем, та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з тим же штрих-кодом з посиланням на реквізити наказу та повідомлення.

За результатами проведеної перевірки складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.10.2018 р. № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення:

- абз. «д» п.п.164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 177.11 ст. 177 з урахуванням норм п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України у зв’язку із отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15574,56 грн.;

- п.п. 1.2, п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу ХХ Податкового кодексу України у зв’язку із отриманням додаткового блага у вигляді основної суми анульованої (прощеної) заборгованості за кредитом у результаті чого донараховано військовий збір в розмірі 1213,77 грн.

Позивачем подані заперечення до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області щодо порядку вручення, отримання та підписання акту перевірки.

29 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС України у Дніпропетровській області надано письмову відповідь на заперечення позивача №2863/10/04-36-13-04-19, якою акт перевірки від 09.10.2018 р. № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1 залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1 від 09.10.2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.10.2018 року №0559571304, яким ОСОБА_5 збільшено суму зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатом річного декларування на загальну суму 19468,20 грн. (з яких 15574,56 грн. – за основним платежем, 3893,64 грн. – за штрафними санкціями).

На підставі акту перевірки № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1 від 09.10.2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.10.2018 року №0559581304, яким ОСОБА_5 збільшено суму зобов’язання за платежем військовий збір на загальну суму 1517,21 грн. (з яких 1213,77 грн. – за основним платежем, 303,44 грн. – за штрафними санкціями).

ОСОБА_5 звернувся до ДФС України зі скаргами в порядку ст.56 Податкового кодексу України, однак згідно рішення про результати розгляду скарг, оформленого листом ДФС України від 27.12.2018 року № 20617/Н/99-99-11-05-01-14, скарги Позивача було залишено без задоволення, повідомлення-рішення форми «Р» від 30.10.2018 року №0559571304 та №0559581304 – без змін.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Спірні відносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Особливості проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначенні ст.79 Податкового кодексу України. Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Згідно з п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом. Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виходячи з аналізу норм законодавства, підставами для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки є наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Податкового кодексу України; прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом; надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як зазначалося вище контролюючим органом відповідно до вимог п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було прийнято рішення у формі наказу від 04.09.2018 року № 5049-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_5 Також, контролюючим органом було складено письмове повідомлення №2077 від 04.09.2018р. про дату початку та місце проведення такої перевірки. Зазначені наказ про проведення перевірки та письмове повідомлення були направлені позивачу рекомендованим листом та отримані ним особисто 10.09.2018 року, про що свідчить поштовий конверт від поштового вкладення з номером штрих-коду 4900506130862, доданий до матеріалів позивачем, та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з тим же штрих-кодом з посиланням на реквізити наказу та повідомлення.

Проте суд зазначає, що разом із наказом від 04.09.2018 року № 5049-п та повідомленням, позивачу також направлявся лист від 04.09.2018 року №54441 про що свідчить поштовий конверт від поштового вкладення з номером штрих-коду 4900506130862, доданий до матеріалів позивачем, та поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з тим же штрих-кодом з посиланням на реквізити наказу та повідомлення.

Листом від 04.09.2018 року №54441 ОСОБА_5 запрошували на підписання акту (довідки) складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., яке відбудеться 09.10.2018 р. о 14-00 в приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

З матеріалів справи вбачається, що листами від 17.09.2018 року (отримано ГУ ДФС у Дніпропетровській області 19.09.2018р.) та від 28.09.2018 року (отримано ГУ ДФС у Дніпропетровській області 01.10.2018р.) позивач звертався до відповідача за роз’ясненнями щодо того чи проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача як платника податків, якщо так, то коли саме, та з якого питання (що конкретно входило до предмета перевірки, та що стало підставою для її призначення та проведення). При цьому у листах позивач зазначав, що якщо перевірка не проведена, то він висловлює бажання бути присутнім під час її проведення, подати докази, висловити свої міркування щодо предмета дослідження та перевірки, тощо.

Листом від 03.10.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області (лист було отримано позивачем 18.10.2018 року) позивачу надало відповідь на другий його лист від 28.09.2018 року (який ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримало 01.10.2018 року), та у якому ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомило, про те, що позивачу листом від 04.09.2018 року надсилався наказ №5049-п від 04.09.18 «про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5»; повідомлення про проведення перевірки №2077 від 04.09.18, лист від 04.09.18 №54441/04-36-13-04-19 «щодо підписання матеріалів перевірки». Також надано відомості про те, що документальна позапланова перевірка вже проведена – розпочата 02.10.2018 року, з терміном проведення – 3 дні, а також про те, що підписання акту (довідки) відбудеться 09.10.2018 року у приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні ОСОБА_5 був допитаний в якості свідка та повідомив, що в конверті був лише лист від 04.09.2018 року №54441 про запрошення на підписання акту перевірки. Наказ від 04.09.2018 року № 5049-п та повідомлення №2077 від 04.09.2018р. в конверті були відсутні. Крім того повідомив, що 09.10.2018 року о 14-00 разом з адвокатом прибув до приміщення ГУ ДФС у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, кімн.525); проте посадові особи позивачу повідомили про те, що Акт перевірки вже складено, та буде направлено на його адресу поштою. Також ОСОБА_5 зазначив, що повідомлення від банку про анулювання боргу, необхідності самостійної сплати податку на доходи, військового збору та відображення його у річній податковій декларації не отримував.

Твердження позивача та його представника щодо неотримання наказу на проведення перевірки та повідомлення не спростовано відповідачем під час розгляду вказаної справи.

Суд зазначає, що згідно чинного законодавства та усталеної практики Верховного Суду з метою дотримання балансу публічних і приватних інтересів, чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В зв’язку з вищевикладеним вимога про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, МСП, 49000) щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання (зареєстрований) АДРЕСА_1) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, проведеної з 02.10.2018 року по 04.10.2018 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо висновків, викладених в акті перевірки від 09.10.2018 р. № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки від 09.10.2018 р. № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1 зазначив, що позивач перебував у договірних взаємовідносинах з ПАТ "Укрсоцбанк", у 2015 році отримав дохід як додаткове благо, у вигляді анулювання (прощення) боргу в сумі 80917,78 грн. Зазначені висновки відповідач зробив, як зазначено в акті перевірки, на підставі інформації з листа банку від 16.01.2018 р. року № 11.1-186/79-57.

Перевіряючи такі висновки контролюючого органу суд зазначає, що згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа-нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п.163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи, тобто доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

В силу положень абзацу "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Змістовний правовий аналіз наведених норм податкового закону дає підстави для висновку про те, що обов'язок із самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов:

- отримання платником податку доходу у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням;

- надіслання платнику податку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу, укладення відповідного договору;

- включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 року в справі № К/800/14115/15.

З'ясовуючи наявність вищезазначених умов в разі анулювання (прощення) банком кредитної заборгованості, суд зважає на таке.

Контролюючим органом не отримано від банку копії повідомлення про анулювання заборгованості за кредитним договором та включення цієї суми до податкового розрахунку доходу, нарахованого на його користь, як позичальника, за підсумками звітного періоду, в якому боргові зобов'язання було анульовано з особистим підписом позивача про ознайомлення та отримання (в додатках до листа банк не додає копію повідомлення ОСОБА_5, серед інших осіб). Також відповідачем, як видно із тексту акту перевірки № 59799/04-36-13-04/НОМЕР_1, під час проведення перевірки не досліджувалися документи щодо прийняття банком самостійного рішення про анулювання (прощення) боргу з розрахунковими документами про склад прощених кредитором сум.

На підставі чого, лист банку від 16.01.2018 р. року № 11.1-186/79-57. відносно інформації щодо ОСОБА_5, оцінюється судом критично, тому як вказана банком інформація відносно позивача не підтверджена відповідними документами. А сама інформація оцінюється судом як суперечлива, враховуючи, що в матеріалах справи позивачем додане повідомлення Начальника Дніпродзержинського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_6 про припинення іпотеки, у зв’язку із повним погашенням кредиту та виконанням позивачем зобов’язань за договором кредиту № 105/6-175-7 від 20 грудня 2007 року. Що, відповідно до положень ст.. 599 ЦК України, є самостійною підставою припинення зобов’язання, відмінною за підставу, передбачену ст.. 605 ЦК України (прощення боргу).

До предмету доказування цієї категорії адміністративних спорів віднесено встановлення правового статусу і особливо складу прощених кредитором сум, а також встановлення факту дотримання кредитором умов щодо належного повідомлення боржника (в тому числі шляхом укладання відповідного договору про прощення (анулювання) боргу) та щодо включення суми прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Лише за умови дотримання цих умов боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (постанова Верховного суду від 25 березня 2019 року по справі №813/1436/16).

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Вказана правова позиція визначена Верховним судом у постанові від 29 березня 2019 року у справі №820/1095/18

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул.. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, МСП, 49000) щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання (зареєстрований) АДРЕСА_1) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, проведеної з 02.10.2018 року по 04.10.2018 року.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2018 року №0559571304 та від 30.10.2018 року №0559581304 прийняті Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, МСП, 49000) за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання (зареєстрований) АДРЕСА_1) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, проведеної з 02.10.2018 року по 04.10.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв’язку з перебуванням судді О.М. Неклеси у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 13 травня 2019 року.

Суддя О.М. Неклеса