Court ruling № 81644729, 06.05.2019, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

06 травня 2019 р. Справа № 120/313/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складіголовуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про звернення з поданням до Верховного Суду в порядку ст. 290 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про скасування вимоги.

Ухвалою суду від 01.02.2019 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

В подальшому, на адресу суду від позивача надійшло клопотання щодо звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як судом першої інстанції адміністративної справи за даним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

В обґрунтування клопотання зазначено, що є неоднакова правова позиція Верховного Суду, висловлена у рішенні КАС ВС від 05.11.2018 по справі №820/1538/17 та рішенні КАС ВС від 23.01.2018 по справі №804/12558/14.

Перша правова позиція суду касаційної інстанції, зазначає позивач, фактично вказує на неприпустимість нарахування ЄСВ лише виходячи з факту наявності інформації про особу у певному реєстрі та зауважує на необхідність з`ясувати факт здійснення підприємницької діяльності з отриманням прибутку.

Друга правова позиція взагалі вказує на незаконність проведення документальних перевірок без попереднього повідомлення боржника.

Визначаючись щодо поданого клопотання, суд керується наступним.

Так, в силу частини 1 ст. 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Судом із системи діловодства спеціалізованого суду установлено, що ухвалою суду від 15 березня 2019 по справі №120/311/19-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено клопотання позивача, а справу направлено в порядку статті 290 КАС України як типову до Верховного Суду із поданням про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції.

Згідно ухвали зазначено, що підставою для звернення до суду у спорі по справі № 120/311/19-а є те, що контролюючий орган, як вказано у позові, помилково та протиправно рахує позивача суб`єктом сплати ЄСВ, вважаючи, що ним здійснювалась підприємницька діяльність, хоча така була зупинена. Як вказано, підстави для нарахування ЄСВ відсутні, оскільки суб`єктом господарювання (ФОП) не здійснювалась підприємницька діяльність та не отримувався дохід від такої.

Наразі з веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 120/311/19-а за позовом ОСОБА до Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-145892-54, виданої ГУ ДФС про розгляд її як зразкової за поданням судді Вінницького окружного адміністративного суду Воробйової І.А. Справу № 120/311/19-а повернуто до Вінницького окружного адміністративного суду.

Згідно із вказаної вище ухвали Верховного Суду слідує, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.

При цьому, в ухвалі зазначено, що спірні правовідносини справ, фактичні обставини яких лягли в основу подання, не є новими у судовій правозастосовній практиці. У справі цієї категорії Верховний Суд раніше ухвалював судове рішення з висновками про застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема постанову від 27.08.2018 у справі № 496/3425/13-а. Ухвалення вказаного судового рішення спрямоване на однакову і правомірну їх реалізацію судами при розгляді аналогічних спорів при застосуванні норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як судом першої інстанції адміністративної справи за даним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Керуючись ст.ст. 241, 256, 290 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача щодо звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як судом першої інстанції адміністративної справи №120/313/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна