Court ruling № 81621082, 10.05.2019, Koroliovskyi District Court of Zhytomyr City

Справа № 296/3885/19

2/296/1804/19

УХВАЛА

відмовити у відкритті провадження в справ

"10" травня 2019 р. м. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирські області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирські області щодо передачі йому земельної ділянки в оренду для сінокосіння, що розташована на території Коростенського району Житомирської області, згідно клопотання від 2 січня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирські області передати йому в оренду терміном на 49 років для сінокосіння земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 17.6575 га, що розташована на території Коростенського району Житомирської області, згідно клопотання від 2 січня 2019 року;

- стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правову допомогу в розмірі 20 606,10 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд враховує наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами ч.1 ст.18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1 ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.34 ЗК України, громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до ч.1 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебуваються у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Ч.4 ст.122 ЗК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, згідно положень ч.4 ст. 122 ЗК України, є територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який уповноважений здійснювати передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням про передачу йому терміном на 49 років для сінокосіння в оренду земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована на території Коростенського району Житомирської області. Листом за Г-43/0-416/0/22-19 від 30.01.2019 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило ОСОБА_2. у задоволенні заяви.

При визначенні предметної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до суду із позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду, яке не було реалізовано внаслідок відмови Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, в зв`язку з порушенням порядку оформлення права оренди. Наявність існуючого речового права позивача на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 не встановлено.

Тобто, між учасниками справи речові, приватноправові відносини не виникли.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.03.2018 у справі № 536/233/16-ц з приводу розмежувань між підсудністю вказала, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є адміністративно-правовими, у зв`язку з чим, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, суд відмовляє у відкритті провадження в цивільній справі.

На підставі ст.ст.186, 260, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирські області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. П. Сингаївський