Court ruling № 81531946, 06.05.2019, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання відмови у відкритті провадження в адміністративній справі

06 травня 2019 р. справа № 520/4418/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій і бездіяльності з приводу надсилання на адресу ФОП ОСОБА_1 вимоги про надання інформації (без номеру та дати) стосовно діяльності на території Харківської області (включаючи місто Харків) на адресу, відмінну від фактичної адреси позивача, -

встановив:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (ч. 1 ст. 19 КАС України).

Таким чином, адміністративне судочинство здійснюється виключно стосовно реально існуючих між учасниками суспільних відносин спорів у сфері публічного управління (публічної адміністрації) за відсутності прямих виключень з наведеного правила.

Суддя відзначає, що згідно з п. 7 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

У свою чергу, правовідносини з приводу функціонування Антимонопольного комітету України та його територіальних органів унормовані, насамперед, приписами Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Так, відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

З огляду на зміст наведених норм права слідує, що усі спори за участю органів Антимонопольного комітету України при реалізації владних управлінських функцій контролю за захистом економічної конкуренції підсудні саме господарським судам у силу прямої та чіткої вказівки закону.

Правовий висновок Верховного Суду відносно застосування норм цього закону міститься у постанові від 27.03.2018р. по справі№922/2274/17, де зазначено, що справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України в силу приписів наведеного Закону підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами господарського судочинства (за винятком спорів з приводу скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання).

Підстав для відступу від цієї правової позиції в даному випадку суд не знаходить, адже спір склався з приводу скасування рішення територіального органу Антимонопольного комітету України у формі вимоги про надання інформації, внесеного не у процедурі розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання.

Отже, розгляд та вирішення заявленої позивачем вимоги у порядку адміністративного судочинства, як і виконання вимог ч. 6 ст. 170 КАС України, видається неможливим, позаяк за сформульованими вимогами взагалі відсутні ознаки існування публічно-правового спору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 19, 160, 170, 172, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст.256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.