
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
22 квітня 2019 року Справа 160/3479/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В. В., розглянувши позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанов про накладення штрафів, -
ВСТАНОВИВ:
17 квітня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи — підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, вимогами якої є:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ДН- 242/1511/НП/АВ/П від 31.01.2019.;
- визнати протиправним та скасувати повністю постанову про накладення штрафу в розмірі 41 730 грн. № ДН-241/1511/НП/АВ/МГ-ФС/163 від 21.02.2019.;
- визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 4 173 грн. № ДН-242/1511/НП/АВ/МГ-ФС/164 від 21.02.2019.
До матеріалів позовної заяви позивачем додано заяву з проханням відстрочити сплату судового збору на підставі статті 8 Закону України “Про судовий збір” до прийняття судом рішення по справі. Зазначене прохання позивач мотивує тим, що вона є пенсіонеркою, інвалідом ІІІ групи (має одну нирку), самотньою жінкою та отримує мізерну пенсію.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви додано оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 704,8 гривень.
На підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує підстави відстрочення сплати судового збору до прийняття судом рішення по справі, не надано жодного доказу.
При вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.
Як вбачається із змісту наведеної норми перелік умов відстрочення або розстрочення сплати судового збору є вичерпним.
На підтвердження наявності хоча б однієї умови із зазначених у частині першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” позивачем не надано суду жодного доказу.
Суд зазначає, що позивачем не доведено, що вона відноситься до категорій суб'єктів, щодо яких судом може бути прийнято рішення про відстрочення сплати судового збору, отже не вбачає обгрунтованих підстав для задоволення клопотання про його відстрочення.
Відповідно до підпункту 1) пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою — підприємцем встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Законом України “Про державний бюджет на 2019 рік” від 23 листопада 2018 року №2629- VІІІ станом на 01 січня 2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 1921 гривня.
У позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, загальний розмір яких складає 45 903 гривні, 1 відсоток від якого є меншим ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу складає 768 гривень 40 копійок.
Позивачем надано суду оригінал квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду у розмірі 704 гривні 80 копійок.
Таким чином, сума судового розміру, яку необхідно сплати для встановленого законом розміру, складає 63 гривні 60 копійок.
Зазначену суму має бути сплачено за наступними реквізитами:
Відповідно до частин першої, другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, враховуючи викладене вище, суд приймає рішення про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення зазначених недоліків шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у зазначеному судом розмірі.
Керуючись статтями 160, 161, частинами першою, другою статті 169, статтями 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про скасування припису та постанов про накладення штрафів — залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 63 гривні 60 копійок.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_2
The court decision No. 81508286, Dnipropetrovsk District Administrative Court was adopted on 22.04.2019. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 160/3479/19. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: